Урок "Трюки-науки!"

У к р а ї н а

Міністерство освіти і науки України

Управління освіти і науки Житомирської облдержадміністрації

Державний навчальний заклад

«Бердичівське вище професійне училище»

Підготувала:

викладач хімії

Чепіль Оксана

Олександрівна

м. Бердичів

2014 рік

Мета:

• Підвищити інтерес учнів до хімічної науки.

• Розвиток інтересу до предмета, активізація пізнавальної діяльності учнів.

• Зацікавити учнів до пошукової, дослідницької, експериментальної діяльності.

• Формування вмінь застосовувати хімічні знання в повсякденному житті, навичок безпеки роботи з хімічними речовинами.

Задачи:

• Систематизація та закріплення понять і уявлень з органічної, неорганічної та загальної хімії.

• Розвиток навичок колективної співпраці і роботи в групі.

• Формування потреби в пізнанні, творчості, праці.

Обладнання: ноутбук, мультимедійний проектор, акустичні колонки, хімічний посуд, хімічні реактиви, демонстраційний стіл.

«Широко распростирает химия руки свои в дела человеческие»

М.В.Ломоносов

Сценарій науково-хімічного шоу« Трюки науки!» .

Позаурочний захід з хімії для учнів в рамках тижня природничих наук .

    Вечір проводить викладач хімії, одягнений в мантію й відповідне головне вбрання

Викладачеві допомагають ведучи (одна чи дві учениці), асистують один або два учні - членів хімічного гуртка, мають навички експериментальної роботи.

Перша ведуча – «Рубідія» (рубидий- означає червоний, це метал, який вибухає при взаємодії з водою).

Друга ведуча «Германія» (германій – використовують напівпровідником в мобільних телефонах та іншій електроніки).

Перший асистент – юний хімік «Мінзуркін» (акуратний, в халатике, окулярах, акуратна зачіска), другий асистент – юний хімік «Реактивчик» (трохи нечепура, с плямами на обличчі та халаті)

Місце дії - кабінет хімії, так як наявність демонстраційної тяги необхідно. Приміщення можна оформити в стилі алхімічної лабораторії за допомогою хімічної або побутової посуду і різних пристосувань, портретів мислителів античності і середньовіччя, їх цитат, підходящих даним обставинам.

На кожному слайді відповідний яскравий музичний супровід.

Звучить музика «Фанфари и викладач говорить вступне слово.

Вступне слово викладача.

 Вітаю вас, шановна публіка: учні, юні хіміки та колеги!

Сьогодні ми з вами потрапимо в світ таїнства і магії, але магії хімічної. Нас поведе у свої володіння чародійка Хімія, покаже свої чудеса, загадає загадки. Вам слід бути дуже уважними, оскільки Хімія прихильна лише до тих, хто вміє спостерігати, міркувати, шукати істину, не боїться важкої роботи, але обережний і ощадливий. Хто з вас зможе відкрити завісу над секретами Хімії, до того вона буде дуже щедра.

Сьогодні мені будуть допомагати помічники. Хочу вас познайомити з ними.

Це наші ведучі: Рубідія та Германія.

Представлення ведучих.

Рубидий - означає червоний, це метал, який вибухає при взаємодії з водою

Германій – використовують напівпровідником в мобільних телефонах та іншій електроніки

Прошу привітати їх!

Я надаю їм слово.

1Ведуча: Наук на світі є багато,

І хімія — не між дрібних.

Це слово може зруйнувати,

А може і побудувати.

2Ведуча: З'явилася вона давненько —

За декілька тисячоліть.

Хоч рухалася помаленьку,

Та зараз птицею летить...

1Ведуча: Як тільки стала проростати

Й пустила в землю корінці,

Ураз її, немов за ґрати,

Взяли до рук своїх жерці.

2Ведуча: Хоч і святою стала зватись,

Але ченці, як не крути,

Із нею почали займатись

Мистецтвом зовсім не святим.

1Ведуча; Та в келії їй тісно стало.

Покрита мороком густим,

До себе вчених притягала

Туманним образом своїм.

2Ведуча: Трудились хіміки віками,

Все думали про майбуття:

Шукали філософський камінь,

Хімерний еліксир життя.

1Ведуча: Але не тільки це робили,

Не марно докладали труд —

Кислоти добувати вміли,

Метали виплавляти з руд.

Обидві ведучи:

Нам долею дано пролить, що ллється,

Розсипать те, чого ніхто не проливав.

Наш кабінет хімічним зветься,

Щоб відкривать хімічні чудеса.

Представлення помічників – юних хіміків.

Реактивчик – ризиковий, яскравий, енергійний, рішучий і дуже, дуже активний!

Мінзуркін – спокійний, врівноважений, допитливий, любе експериментувати.

(Вибігають два учні юні –хіміки Мінзуркін та Реактивчик.))

Реактивчик: На-брид-ло! Хлоро, флуо, гідро, окси, феро, пропани, щоб вони пропали.

Ні, далі так жити не можна, мучать нас на уроках. Девіз викладачів: «Один урок—одна самостійна», хімічні дик­танти, молі, закони якихось Авогадро, Ломоносових. Наче без них прожити не можна. Хіба без них не можна поснідати? Хімічці не подобається, що я написав на самостійній роботі: до Алюмінію до­дав оксид цинку і вийшов Ферум, а виділився во­день. Вчителька підкреслила. Ну звідки вона знає, що так не можна добути Ферум? Що, перевіряла? Не дадуть відкрити свій закон!

(Його підтримує другий учень.)

Мінзуркін: Я теж упевнений, що хімія неправиль­на. От вчителька говорить, що метали, які розмі­щуються в ряді активності після водню, не реагу­ватимуть із кислотами з витісненням водню. А звідки вона така впевнена? Не вірте! Наприклад, золото не реагуватиме тому, що ніякий дурень не кине в кислоту золото. Ніхто ж вчительці не пода­рує золота для досліду.

1 Ведуча: Ну, досить. Не всі люблять хімію, але деякі речі слід знати, адже без них неможливе життя на Землі. І деякі з них ми сьогодні побачимо.

2 Ведуча; Увага всім! Сьогодні вперше на уроці хімії ви побачите цікаві досліди та почуєте інтересні факти.

Викладач.

Запрошую своїх помічників до демонстраційного столу. Але перед початком слід повторити правила техніки безпеки в кабінеті хімії (інструктаж учнів).

Викладач.

Здавна люди мріяли про чарівні еліксири: еліксирі життя, молодості, краси та хіба мало

про які … Які чудеса можливі без чарівних рідин ? Зараз ми отримаємо деякі з них:

Дослід № 1 «Чарівні розчини».

(Для досліду потрібно: хімічні стакани, вода, спиртовий розчин брильянтового зеленого, нашатирний спирт, розчин лимонної кислоти)

У три невеликі склянки налийте трохи води і в кожний додайте 1-2 краплі спиртового розчину брильянтового зеленого, відомого під назвою «зеленка». У перший стакан долийте кілька крапель нашатирного спирту, в другій - розчину лимонної кислоти. Чи змінився колір барвника (зеленки) в цих склянках? Якщо так, то як саме?

Поясніть результати дослідів і зробіть висновки.

Варіант 2. Змішати блідо-блакитний розчин мідного купоросу з нашатирним спиртом – колір розчину відразу стане дуже насиченим.

Варіант 3.

У скляну банку або склянку налийте воду і розчиніть в ній таблетку фенолфталеїну (продається в аптеці, більш відомий під назвою «пурген»). Розчин прозорий. Потім додайте розчин харчової соди (луг) — розчин забарвиться в інтенсивний рожево-малиновий колір. Насолодившись таким перетворенням, додайте туди ж оцет або лимонну кислоту — розчин знову знебарвиться.

Отже, ми отримали чарівні рідини. Але ми знаємо три агрегатних стани речовини. А як же можуть вести себе гази? А чи можна з рідини і твердої речовини отримати газ?

1 Ведуча. Друзі, хто любить надувати повітряні кульки ?

(проводиться конкурс « Хто швидше надує повітряну кулю » )

Викладач. А чи можна надути повітряну кульку іншим способом? Наприклад, за допомогою хімії?

Хімії підвладне все!

Дослід № 2 «Повітряні кульки »

 (Для проведення цього досліду можна використовувати повітряні кульки різної форми і кольору, соду, оцет, пластикові пляшки)

Насипаємо чайну ложку соди внутр. Повітряної кульки. Наливаємо укус в бутилу. Надіваємо кульку на горличко і висипаємо вміст кульки в бутилу.

1 Ведуча. Ви пам’ятаєте, як в дитинстві гралися та ліпили різні фігури з липкої маси. Як вона називалася? Вірно – пластилін. А чи можна в кабінеті хімії його отримати?

Зараз перевіримо.

Дослід №3 «Розумний пластилін або  хэндгам».

(Для проведення досліду потрібні: клей ПВА, тетраборат натрія, фарбник або зеленка. Все це перемішуємо в стакані хімічному та отримуємо ліпку масу)

2 Ведуча. А як щодо малювання! Давайте спробуємо!

Дослід №4 «Абстракція на молоці».

(Для досліду необхідно: тарілка, молоко, мильний розчин, ватна паличка, фарби масляні)

Налити в тарілку молоко, видавити 2-3 каплі масляної фарби (декілька кольорів). Приготувати мильний розчин в стакані (вода + рідке мило). Змочити ватну паличку в водний розчин и вставити її в краплю фарби. Фара розтікається и утворюються візерунки.

Дослід №5 «Малюнки на тканині плямами з маркера».

(Для досліду необхідно: спирт; маркери; шприц; стакан; майка або біла тканина)

Маркер залишає на тканині незмивний слід. Якщо на цей слід капнути спиртом, то пляма розпливеться, стане набагато більше і не таке яскраве. Таким чином можна наносити цікаві малюнки на тканину.

Майку натягуємо на склянку тим місцем, де необхідно нанести малюнок. Відкриваємо три маркера, усіма трьома одночасно притуляємо до майці і чекаємо деякий час.

У шприц набираємо спирт. Невеликими дозами наносимо спирт зі шприца на майку в точки від маркера.

 

Викладач

А чи можна в цьому маленькому сосуді розмістити щось велике?!

Дослід № 6 «Входить та не виходить! Пінопласт і ацетон».

(Для досліду потрібні: ацетон, пінопласт, скляний сосуд)

По мірі занурення пінопласту в сосуд з ацетоном, він розчиняться. Утворюється деяка субстанція. Відбувається це дуже швидко.

1 Ведуча.

Дослід №7. «Лавова лампа»

(Обладнання: Сосуд, вода тепла, олія, фарбник, шипучі таблетки, ліхтар або лампа). Дослід гарно проводити в полу темряві.

Беремо прозорий скляний сосуд (вазу,) Наливаємо олію, потім додамо теплу воду. Вода повільно опускається до низу, а олія о верху бульбашками. Додаємо фарбник та шипучі таблетки. Підсвічуємо наш сосуд та спостерігаємо за видовищем.

2Ведуча. Чи знаєте ви, що таке полімери і де їх використовують?

Доповідь учня.

Полімер (грец. πολύ- — багато (poli); μέρος — частина (meres) — «складається з багатьох частин») — природні та штучні сполуки, молекули яких складаються з великого числа повторюваних однакових або різних за будовою атомних угруповань, з'єднаних між собою хімічними або координаційними зв'язками в довгі лінійні або розгалужені ланцюги. Структурні одиниці, з яких складаються полімери називаються мономерами.

Додатковий дослід з полімерами.

Насипати в стакан полімер, налити пів склянки теплої води. Порахувати – один, два, три и перевернути стакан. Вода не проливається, так як полімер швидко її увібрав. Даний полімер використовують у дитячих підгузках (памперсах)

Дослід №8. «Водяні кульки» або «Майстер – клас по дизайну від хімії»

(Для досліду необхідно: полімер (гелеві кульки), сосуд скляний (ваза), тепла вода, квітка).

Поміщаємо полімерні кульки в сосуд заливаємо теплою водою і чикаємо доки вони не вберуть в себе воду. Кульки набухають і перетворюються на гелієві кульки. Різнокольорові кульки вині маємо з води і викладаємо в вазу шарами. Можна помістити квітку.

Кульки утримують воду в собі, потім вода випаровується.

2 Ведуча. Гідрогель – особливий полімер.

(Гідрогель являє собою особливу полімерну субстанцію , яка , поглинаючи воду , збільшується в розмірах більш ніж в 500 разів! Використовують його як декоративний грунт ( замість землі або води у вазі ) .

Гідрогель безпечний для рослин, має нейтральну кислотно- лужну реакцію.

Гідрогель - це пространственносшітий гель поліакриламіду і поліакрилату калію з розмірами гранул 1-4мм "

"Гідрогелі - це синтетичні полімерні речовини, здатні поглинати воду і утримувати її у вигляді гелю ... Одним з найбільш поширених є поліакрилат натрію, який використовується у виробництві підгузників.").

Як підготувати гідрогель до використання :

Вміст пакету висипаємо в ємність (бажано не дуже маленьку , тому що гідрогель збільшується в розмірах) і заливаємо водою. Даємо гелю постояти 8 годин.

За цей час полімерні кульки наситяться водою і перетворяться на кольорові резервуари - кульки.

1 Ведуча. Відомо, що хімія оточує нас всюди ... Це і одяг, і ліки, і косметика, і будівельні матеріали, і продукти харчування, і засоби особистої гігієни, причому не тільки для людини ... Увага, вперше в нашому хімічному кабінеті небувалий експеримент: зараз ми спробуємо отримати зубну пасту - для слона!

Як ви думаєте, кому це під силу?! Звичайно ж - тільки Хімії !

Дослід №9 «Зубна паста для слона»

(Для досліду необхідно: пероксид гідрогену, барвник, рідке мило, калій йодид, пластикова пляшка)

Каталізатори:

1. Розчин марганцівки

2. Розчин мідний купорос + вода + аміак (нашатирний спирт)

Беремо гідроген пероксид, харчовий барвник, рідке мило, трохи калій йодиду (або натрій йодиду). Змішуємо всі компоненти. Відбувається бурхлива екзотермічна реакція з інтенсивним виділенням вуглекислого газу. У результаті взаємодії речовин отримуємо велику кількість піни за консистенцією схожою на зубну пасту. Рідке мило потрібно для того , щоб піна краще утворювалась. А харчовий барвник - , щоб надати піні колір. хімізм процесу

Н₂О₂ + NaI = I₂ + O₂ + H₂O + NaOH

H₂O₂ + KI = I₂ + O2 + H₂O + KOH

ІІ варіант: гідроперит таблетки – 25 шт (подрібнені), вода гаряча, марганцівка, рідке мило.

2 Ведуча:

В давнину жили допитливі і дивні люди - алхіміки. Найбільшим їхнім бажанням було - знайти філософський камінь, який би старикам повертав молодість , хворим і слабким - здоров'я, а будь-який метал міг перетворити в золото ... Довгі пошуки так і не дали бажаного результату, але вчора сталося диво ... двоє наших учнів таки змогли відшукати заповітний камінь і перетворити звичайний залізний цвях (ніж) - на золотий !

Дослід №10 «Золотий цвях (ніж)»

Обладнання: насичений розчин мідного купоросу, розчин сірчаної кислоти (1:5), залізний ніж, наждачний папір, хімічний стакан на 250мл.

У хімічний стакан налийте 200 мл концентрованого (краще насиченого) розчину мідного купоросу і підкислити його 1 мл сірчаної кислоти. Добре почистіть ніж наждачним папером ( після чого не торкайтесь до поверхні металу руками). Опустіть ніж на кілька секунд в розчин мідного купоросу, потім вийміть його, швидко сполосніть водою і зараз же насухо протріть рушником. Ніж стає «золотим» - він покрився рівним блискучим шаром міді.

1 Ведуча.

Друзі, ви коли-небудь бачили золотий дощ? Ні?! В хімії і це можливе!

Давайте переглянемо з вами відео фрагмент. І побачимо як це роблять наші колеги.

(Демонстрація відео досліду №11

«Золотий дощ». Реакція йодиду срібла та нітрат свинцю )

Pb(NO₃)₂ + H₂O ↔ Pb (OH)NO₃ + HNO₃

2 Ведуча. Давні боги Гефест і Вулкан управляли підземним полум'ям, вони народжували потоки лави, вивергали попіл і каміння, але вони були богами. А чи можуть служителі Хімії створити виверження вулкана?

Дослід №13 « Виверження вулкана »

 (Для проведення цього досліду використовують виліплений з нашого пластиліну (розумний пластилін) вулкан, в ньому робиться заглиблення, в яке насипають соду, потім наливають оцет)

2-й варіант: дослід проводять з діхроматом амонію (Вулкан Бьоттгера) (демонстрація відеоматеріалу).

1 Ведуча:

А чи може Хімік розпалити справжнє багаття одним тільки зусиллям волі? Звичайно!

Хімії вогонь підвладний. Він може все спалювати на своєму шляху, а може бути ласкавим, лагідним.

Дослід №14. «Добування вогню»

Вулкан Шееле (KMnO₄+ глицерин)

При реакції гліцерину і перманганату калію (марганцівка) відбувається загорання.

(Насипати на серветку перманганат калію. Полити марганцівку гліцерином. Звернути серветку и чикати, доки не відбудеться загорання).

14КМnО₄ + 3С₃Н₅(ОН)₃ = 7K₂CO₃ + 14MnO₂ + 12H₂O + 2CO₂

У 1779 р. шведський хімік Карл Вільгельм Шеєле вперше отримав гліцерин і назвав отриману рідину " солодке масло". Вивчаючи властивості гліцерину , він змішав його з кристалічним перманганатом калію. Несподівано стався яскравий спалах .

Тепер цей ефектний досвід здійснюють наступним чином. У фарфорову чашку або на керамічну плитку насипають у вигляді гірки ретельно розтертий перманганат калію КМnО4 . У вершині гірки роблять невелике заглиблення і вносять туди кілька крапель безводного гліцерину С3Н5 (ОН) 3 . Приблизно через одну хвилину суміш запалюється , при цьому відбувається спалах фіолетового кольору , горіння супроводжується розкидом розпечених часток продуктів реакції.

Реакцію можна виразити рівнянням :

14КМnО4 + 3С3Н5 (ОН) 3 = 7K2CO3 + 14MnO2 + 12H2O + 2CO2

Взаємодія супроводжується виділенням великої кількості теплоти і газоподібних продуктів (СО2 , пари води) , які захоплюють за собою гарячі тверді частинки діоксиду марганцю МnО2 і карбонату калію К2CO3 . Зовні досвід дуже нагадує розкладання перманганату калію при додаванні спирту і підпалюванні (див. вище). Однак , є й суттєва різниця - в даному випадку суміш запалюється мимовільно , тому не варто додавати багато гліцерину.

Отримати гліцерин з його водного розчину можна акуратним упариванием . Нагрівайте розчин до тих пір , поки не припиниться кипіння . Гліцерин значно менш летючий, ніж вода , тому він майже не буде випаровуватися. Після охолодження залишиться в'язка рідина - майже чистий гліцерин. Будьте обережні та при занадто сильному нагріванні гліцерин спалахує синім полум'ям , крім того, перегрітий гліцерин частково переходить в акролеїн - речовина з неприємним запахом і сльозогінним дією .)

2 Ведуча. Смертельний номер. Спалювання грошей.

Дослід №15 «Гроші, що горять але не згорають».

(Потрібно етиловий спирт або бензин(керосин), вода, пінцет, сухий спирт, сірники, грошова купюра).

Розвести воду зі спиртом в співвідношенні 1:1 або занурити купюру спочатку в воду, а потім в спирт і підпалити над полум’ям спиртівки, тримаючи пінцетом. Спирт швидко згорає, а купюра залишаться вологою.

2 Ведуча

Але найдивовижніше вогняне диво - це народження в хімічному полум'я змій.

Дослід №16 «Фараонові змії»

  (Учень поміщає 3 - 4 таблетки глюконат кальцію і 2-3 таблетки сухого спирту і підпалює спирт скалкою. Через деякий час горіння з гірки починають вилазити чорні змії.)

Розкладання глюконату кальцію, що має склад Са [CH2OH (CHOH) 4COO] 2 · H2O призводить до утворення оксиду кальцію, вуглецю, вуглекислого газу і води.

http://allforchildren.ru/sci/sci083.php

2Ведуча.

Ще одне диво вогню Ви зможете побачити за декілька хвилин. А поки що, послухайте повідомлення учнів - «Легенди про вогонь»

Легенди про вогонь

1 доповідач:

Згідно з легендою, вогонь люди отримали від богів. Історики ж вважають , що стародавня людина сам навчився його використовувати приблизно 500 000 років тому. Оволодіння вогнем багаторазово підвищило його шанси на виживання і стало вирішальним кроком у культурному розвитку людства. Спершу люди оцінили виходять від полум'я тепло і світло. Але виявилося , що вогонь до того ж відганяє небезпечних звірів , допомагає приготувати їжу , обпікає глину і плавить метали .

2 доповідач:

Найдавніші способи добування вогню - ударяти один об одного кремені, поки не висечешь іскру, або терти один об одного шматочки дерева. Палаюче дерево давало досить жару, щоб обігріти печеру або зварити їжу, проте для плавки металів була потрібна більш висока температура. Її вдавалося досягти, спалюючи вже не дерево, а древесне вугілля. Вугілля видобували нагріванням дерева без доступу повітря.

Ще більш високої температури можна домогтися, якщо кормити полум'я великі маси свіжого повітря. У Стародавньому Єгипті використовували довгу трубу , через яку при виплавці металів чоловіки дулі у вогонь. До початку Нового Царства стали використовувати ковальські хутра з дерева і шкіри, що приводилися в рух ногами.

3 доповідач:

Можливість вловлювати сонячне світло в запальне скло, тобто збирає лінзу, і таким чином підпалювати легкозаймисті предмети була відкрита пізніше. Найдавніша лінза, що датується 640 р. до н.е. , виготовлена ​​з гірського кришталю; її знайшли в стародавньому месопотамському місті Ніневії.

Ок . 80000 років до н.е.: людина кам'яного століття винаходить «вогневе свердло» - спосіб добування вогню тертям.

577 р.: у Китаї використовують сірники, щоб розпалити вогонь для куховаріння і обігріву.

1848 : Рудольф Християн Бептер винайшов безпечні сірники .

1909 : барон Карл Ауер фон Вельсбах винайшов бензинову запальничку з кременем і рифленим коліщатком.

Загадковість вогню породило величезну кількість міфів і легенд , які пов'язані з походженням цієї стихії , а також її контролюванням на землі. Практично у всіх народів , вогонь має божественне походження . Велика сила , якою володіє вогонь , не дозволяла людям думати про те , що сам людина могла добути ту іскру , з якої розгорівся вогонь.

4 доповідач:

Вогонь завжди вважався священним. Первісним людям щоб добути вогонь, потрібно було сильно постаратися, тому вогнище завжди оберігався і підтримувався. Адже без вогню неможливо було зігрітися або приготувати їжу. Знання про вогні передавалися з покоління в покоління, про його силу отці розповідали своїм дітям, а оберігати вогонь було священним обов'язком кожної людини.

Але з'являвся вогонь не тільки від рук людини. Часто вогонь сходив з неба у вигляді блискавок і вогненних розкатів. Такий вогонь вважався божественним проявом. А все це з часом дозволили скласти величезну кількість легенд про походження вогненної стихії. Практично у всіх легендах різних народів йдеться про те, що за вогонь йшла боротьба, і не відразу полум'я з'явилося у людини. Спочатку вогонь був силою богів, і тільки по їх необережності невеликий вугіллячко звалився на землю, де знайшла його людина і почала застосовувати для власних потреб.

5 доповідач:

У грецьких міфах розповідає легенда , коли вогонь був викрадений у богів і переданий людині . Боги покарали бунтаря , адже якщо без вогню людина була повністю в їх владі , то з вогнем і знаннями про цю стихії , люди могли прожити і без вищих божественних сил. Практично у всіх легендах є свідоцтво про боротьбу за вогонь з богами і звірами , з іншими жителями та вищими силами. У будь-якій ситуації людина перемагав , застосовуючи свою вправність або хитрість.

Міфи про походження вогню оповідають про багатогранність цієї стихії . У першу чергу вогонь був небесним творінням. Це і сонце , і блискавка , а також боги , які уособлювали ці сили . Часто зустрічається жертовний вогонь. Вогонь запалювали на честь загиблих або померлих людей , за коштами вогню жерці спілкувалися з богами , просячи у них захисту або допомоги. Але існує і вогонь підземний , що вважається смертельним і руйнівним .

Викладач :

Кожен народ поклонявся вогню. Про це свідчать не тільки численні обряди, а й складені століттями легенди і міфи про цю очищає і невтомною стихії.

Але чудеса Хімії на цьому не закінчуються . Зараз ми також отримаємо вогонь - це полум'я в рідині.

Заключний дослід.

Дослід № 17 «Чарівне полум'я »

(займання парафіну : нагріваємо до бурхливого кипіння подрібнений парафін , потім виливаємо його з висоти приблизно 30-40 см на воду в кристалізаторі . Утворюється полум'я)

Отже , шановна публіка, чарівна Хімія представила вам свої можливості. Постарайтеся знайти відповіді на її загадки. А може, хтось захоче стати її помічником?

Написати таємне послання

Зробити це можна двома способами: Обмакнуть перо або пензлик в молоко і написати листа на білому папері. Обов'язково дайте висохнути. Прочитати такий лист можна, потримавши його над парою (не обпечіться!) Або спробувавши над праскою.

Напишіть листа лимонним соком або розчином лимонної кислоти. Щоб його прочитати, розчиніть у воді кілька крапель аптечного йоду і злегка змочіть текст.

Ми всі чекаємо нових чудес!

До нових зустрічей!

(звучить пісня про хімію)

11