Семінарсько-практичне заняття «Формування позитивного іміджу дошкільного навчального закладу на сучасному етапі»

Відділ освіти виконавчого комітету Нетішинської міської ради

дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) №6 "Райдуга"

Семінарсько-практичне заняття

для керівників дошкільних навчальних закладів

«Формування позитивного іміджу

дошкільного навчального закладу на сучасному етапі»

ПІДГОТУВАЛА:

Борисюк Алла Михайлівна

завідувач дошкільного навчального

закладу (ясла-садок) №6 «Райдуга»

м. Нетішин, Хмельницька обл..

2014

Створення позитивного іміджу закладу

освіти – це складний і тривалий процес

формування міцної і високої репутації,

привабливості, створення ситуації успіху

на всіх рівнях діяльності організації

Формування позитивного іміджу дошкільного навчального закладу на сучасному етапі

Тематичний план:

2.1. Імідж дошкільного навчального закладу як цілісний образ.

2.2. Іміджева політика дошкільного навчального закладу.

Цілі:

• Розвинути знання про імідж дошкільного навчального закладу та його основні чинники.

• Ознайомити з головними суб’єктами формування іміджу ДНЗ.

• Розкрити зміст понять «постійні» та «зміння» складові позитивного іміджу; «візія», «місія».

• Розкрити особливості іміджевої політики дошкільного навчального закладу.

Тема 1.1

Імідж дошкільного навчального закладу

як цілісний образ

Під іміджем дошкільного навчального закладу ми розуміємо емоційно забарвлений, зазвичай свідомо сформований образ закладу, наділений цілеспрямовано заданими характеристиками та покликаний чинити певний психологічний вплив на конкретні групи соціуму. Для формування позитивного іміджу дошкільного закладу важливі всі вспекти його діяльності. Також необхідно пам’ятати, що імідж – явище корпоративне і залежить від дій усіх членів колективу. Отже, кожен працівник дошкільного навчального закладу має вносити свій вклад у реалізацію окремих складових іміджу, що перебувають у його компетенції, зокрема:

• розроблення конкурентноспроможних освітніх програм;

• просування їх на освітній ринок;

• організація освітнього процесу відповідно до сучасних вимог.

Необхідність формування позитивного іміджу дошкільного навчального закладу зумовлюють такі чинники:

• посилення конкуренції серед дошкільних навчальних закладів у «боротьбі» за контингент дітей;

• можливість отримати доступ до найкращих наявних ресурсів – фінансових, інформаційних, людських тощо;

• прагнення адміністрації зробити дошкільний заклад більш привабливим для педагогів, таким, що більшою мірою, ніж інші дошкільні навчальні заклади, здатний забезпечити педагогам стабільність, задовленість працею та професійний розвиток;

• бажання одержати запоруку довіри до всього, що відбувається у стінах дошкільного закладу, зокрема до інноваційних процесів.

Імідж дошкільного закладу - це цілісний образ, що складається з багатьох чинників. Над його створенням можуть працювати психологи, фахівці PR, рекламісти, соціологи, хореографи, стилісти, візажисти, продюсери (але це – у майбутньому). Тоді як у сучасних умовах - позитивний імідж впливає на ставлення громадськості, викликає повагу, позитивні емоції. При сприйнятті іміджу дошкільного закладу людина, у першу чергу, спирається на свій життєвий досвід, стереотипи, цінності і певні моральні принципи.

Головними суб'єктами формування іміджу ДНЗ є завідувач, педагоги і співробітники, а також в силу зворотнього зв'язку - різні соціальні групи, зацікавлені в наданні освітніх послуг. До цих груп відносяться: діти та їхні батьки, працівники установ додаткової освіти, що надають освітні послуги паралельно із ДНЗ (гуртки, секції тощо); педагоги початкової школи, які приймають випускників; працівники органів управління освітою; місцеві жителі.

Можна виокремити постійні та змінні складові позитивного іміджу дошкільного закладу.  До числа постійних іміджу відносяться: чітке визначення педагогічним колективом візії, місії, та концепції дошкільного закладу; оптимістичний настрій і доброзичливий мікроклімат у педагогічному та дитячому колективах; педагогічна, соціальна і управлінська компетентність співробітників; сформований образ керівника-професіонала, лідера, особистості яскравої, захопленої, яка має неформальний авторитет, здатної надихнути колектив на досягнення високої мети; ефективна організаційна культура закладу, що включає колективні норми, цінності, певну філософію управління, увесь спектр поглядів, відносин, що визначають специфіку поведінки колективу в цілому; якість освітніх послуг; зв'язки дошкільного закладу з різними соціальними інститутами; турбота адміністрації про надання своєчасної актуальної психологічної допомоги окремим учасникам освітнього процесу (тим чи іншим дітям, молодим спеціалістам, які відчувають труднощі, батькам та ін.); наявність яскравої зовнішньої символіки. До числа змінних іміджу можна віднести: зміст місії й пріоритети дошкільного закладу; види освітніх послуг; матеріальну базу дошкільного закладу. Отже, у роботі над створенням стійкого цілісного позитивного іміджу дошкільного навчального закладу необхідно першорядне значення надавати, насамперед, незмінним і постійним компонентам.

З позиції управління ДНЗ виявлені складові умовно можна згрупувати в такі блоки:

• комфортність середовища;

• якість освітніх послуг;

• позитивний образ керівника та педагогічного колективу;

• яскрава зовнішня атрибутика (наявність зовнішньої символіки, традицій, ритуалів тощо).

 Першим кроком діяльності будь-якого ДНЗ є визначення візії, місії та мети (генеральних напрямів) функціонування й розвитку ДНЗ.

Візія розглядається як загальна ідея, розуміння успіху, квінтесенція успіху, яку розуміють та усвідомлюють усі і яка мотивує людей працювати в команді, а також працювати на досягнення візії. Візія відповідає на глобальне питання: Куди ми йдемо?

У візії немає обмежень за часом. Вона є глобальним і тривалим процесом, служить основою для стратегічного планування. Усі дії й заходи тією чи іншою мірою пов’язано з досягненням візії ДНЗ. Це ідеал, до якого прагне дошкільний навчальний заклад. Ідеал не завжди досяжний, але всі до нього прагнуть.

Місія – це філософія і призначення, значення існування закладу, в якому виявляється відмінність цієї організації від їй подібних; сформульоване твердження щодо того, для чого і з якої причини існує заклад. Місію ДНЗ можна описати як сукупність цілей і пов’язаних із ними переконань, відносин і напрямів діяльності, характерних для конкретного закладу. У місії колектив закладу виражає свою організацію освіти, свій стиль і культуру, тому форма вираження має бути ясною, доступною для розуміння батьків, дітей, тих, хто обирає цей заклад.

Функції місії закладу можна розділити на зовнішні і внутрішні. Зовнішні функції пов’язано з тим, щоб дати ясне уявлення: про дошкільний навчальний заклад батькам, дітям, іншим ДНЗ у навколишньому соціумі, засновникам; про переваги (професіоналізм, компетентності, якості, конкурентоздатність) профілю закладу в низці інших ДНЗ. Внутрішня функція місії полягає у створенні меж, у яких можна ухвалювати важливі рішення, забезпечувати певну єдність освітніх ідей і пріоритетів (спрямованість освітніх програм), злагоджену співпрацю, взаємодію педагогів щодо підвищення якості дошкільної освіти в ДНЗ.

Місія – це причина існування, вона має бути чітка, зрозуміла й приваблива.

Місія закладу може охоплювати: Чого хоче досягти ДНЗ? У чому його сильні, відмінні риси по відношенню до аналогічних? Що ми робимо, як ми робимо, чому ми це робимо? Цінності закладу. Місія більш конкретна й досяжна, ніж візія. Її можна висувати на певний час (на рік, на три роки).

Тема 1.2.

Іміджева політика дошкільного навчального закладу

Імідж дошкільного навчального закладу – це емоційно забарвлений образ освітньої установи, часто свідомо сформований, покликаний чинити психологічний вплив певної спрямованості на конкретні групи соціуму.

Дошкільний навчальний заклад, як і будь-які інші організації, проходить упродовж своєї діяльності чотири етапи: формування, утвердження на певних позиціях, інноваційна діяльність, трансформація, що призводить або до відмирання, або до чергового інноваційного витка. Вочевидь, що кожному етапу повинна відповідати своя іміджева політика дошкільного закладу, як зовнішня, так і внутрішня.

Маркетингові комунікації дозволяють активізувати просування іміджу, бренду та формувати позитивну репутацію установи. При цьому:

• імідж повинен бути визнаний одним з активів, в основі якого лежать ексклюзивні особливості дошкільного закладу, які потребують вивчення, розвитку та активного просування;

• необхідна єдина стратегія просування установи, яка заснована на традиціях і передбачає нововведення;

• необхідне створення спеціальної групи, що займається просуванням установи;

• до складу даної групи можна включити фахівців, що володіють інформаційними технологіями, творчих педагогів, спеціалістів зі зв’язків з громадськістю.

Фундамент іміджу дошкільного навчального закладу полягає у визначенні призначення дошкільного закладу, ідеї його функціонування та розвитку, характеристик, що вирізняють його з-поміж інших дошкільних закладів (Додаток 1).

Зовнішній позитивний імідж – це узгодженість усіх елементів комунікації ДНЗ, передає основну ідею, що викликає сприятливий відгук, який збільшує ступінь довіри оточення. Це – візуальний образ, який цільова аудиторія упізнає за певними атрибутами. Вдало створений візуальний імідж дає змогу дошкільному закладу посісти належне місце на ринку освітніх послуг.

Для його створення необхідні: розробка (або коригування) візуальних та діяльнісних елементів зовнішньої атрибутики для демонстрації духу спільності, корпоративності, єднання; формування певного образу на ринку освітніх послуг; рекламна продукція, яка випускається ДНЗ і робить акцент на унікальність пропонованих послуг, підкреслюючи їх якість.

До елементів зовнішнього іміджу можна віднести:

• Логотип, який доцільно подавати в оформленні таких об’єктів:

• вивіска на будівлі;

• іміджева продукція (календарі, вітальні листівки, запрошення);

• рекламні інформаційні матеріали (листівки, бюлетені, буклети).

• Літопис дошкільного навчального закладу.

• Книга відгуків для батьків і гостей ДНЗ.

• Бейдж, де зазначають ім’я, по батькові, прізвище та посаду працівника.

• Газета дошкільного навчального закладу.

• PR-заходи – проведення Днів відкритих дверей і презентацій, участь у конкурсах, виставках.

• Публікації про досягнення дошкільного закладу в ЗМІ.

• Візуальні комунікації:

• манера спілкування працівників дошкільного закладу з батьками, дітьми, колегами;

• стиль поведінки працівників дошкільного закладу в робочій обстановці та на публіці;

• дотримання педагогами норм ділового етикету та професійної етики;

• мовленнєва культура працівників дошкільного закладу;

• зовнішній вигляд працівників дошкільного закладу;

• друкована символіка;

• рекламні ролики, презентаційні фільми;

• сайт дошкільного закладу (Додаток 2);

• зовнішній вигляд будівлі, упорядженість території дошкільного закладу;

• фірмовий колір.

Внутрішній імідж дошкільного навчального закладу – це погляд на заклад очима педагогів, батьків і дітей під час спілкування з ними. Він проявляється у ставленні педагогів до роботи, їх ентузіазмі та відданості дошкільному закладу і базується на своєрідності внутрішнього простору, що складається з організаційної філософії та культури керівника і батьків вихованців.

Важливе значення для створення позитивного внутрішнього та зовнішнього іміджу організації має здійснення зворотного зв'язку як процесу взаємодії з родиною, вивчення її точки зору з метою врахування в наступній роботі і, як наслідок, подальшого розвитку організації.

У педагогічний сфері напрацьовано багато методів здійснення зворотного зв'язку. Ось деякі з них.

По-перше, це щомісячні інформаційні листи, завдяки яким батьки мають можливість познайомитись із результатами освітнього процесу, запланованими екскурсіями тощо.

По-друге, анкетування, через яке вивчають точку зору батьків на роботу дошкільного навчального закладу.

По-третє, спільні свята (дитина, вихователь, батьки), де є можливість спілкуватися з родинами в неформальній обстановці і надавати їм можливість глибше познайомитись із педагогічним колективом.

Коли всі вищенаведені фактори існують у колективі, зникає протистояння між освітнім закладом та батьками, і вони перетворюються на дружну команду, що має єдину мету - дати дітям можливість вирости вільними, гармонійно розвиненими особистостями, які напишуть сценарій нового життя про майбутнє нашої країни, про наше з вами майбутнє. Для вивчення думок батьків використовується анкета для батьків “Імідж дошкільного навчального закладу” (Додаток 3).

Додаток 1.

Орієнтовна структура Концепції розвитку дошкільного навчального закладу

1.Аналіз освітньої ситуації в дошкільному навчальному закладі.

2. Актуальність концепції.

3. Цілі та завдання вдосконалення роботи дошкільного навчального закладу.

4. Сутність концепції; основні теоретичні засади оновлення системи.

5. Шляхи оновлення структури системи.

6. Шляхи оновлення системи управління дошкільним навчальним закладом (цілі, завдання, зміст, методи, форми управління ДНЗ).

7. Прогноз щодо кінцевих результатів діяльності ДНЗ (передбачається розвиток якостей вихованців – зміцнення їхнього фізичного, морального, духовного здоров’я; формування комунікативних, вольових, громадянських якостей, здатності до самовираження, самопізнання, саморозвитку, вміння бачити нове, адаптуватися).

Орієнтовна структура Програми розвитку дошкільного навчального закладу

1. Стислий опис проблеми.

2.Вихідні науково-теоретичні положення забезпечення розвитку дошкільного навчального закладу.

3. Визначення генеральної мети.

4. Опис завдань, поставлених перед виконавцями.

5.Перелік показників, що характеризують досягнення мети.

6.Перелік заходів, термінів їх проведення, виконавців.

7. Опис ресурсного та інформаційного забезпечення управління процесом виконання завдань.

8. Визначення механізмів контролю за ходом виконання програми.

9. Опис заходів регулювання і коригування виконання програми.

Програма розвитку дошкільного навчального закладу (ясла-садок) №6 «Райдуга»

на 2011-2017 рр.

Вступ

Реформування соціально-економічної і політичної систем  розвитку  України припускає багатофункціональну перебудову всіх сфер діяльності, в тому числі, і в  освіті , яка потребує змін в організації та у змісті сучасного педагогічного процесу.

Враховуючи основні положення Національної доктрини  розвитку   освіти, увага педагогів все більш фокусується на створенні моделі  дошкільного  навчального закладу, як відкритої цілеспрямованої соціальної системи, яка використовує в своїй діяльності загальні закономірності сучасного менеджменту.

Визнання необхідності свідомого управління змінами, їх передбачення, регулювання, пристосування до змінюючих зовнішніх умов прискорює процес оновлення методів та форм роботи ДНЗ. Тому постає питання перегляду деяких підходів до планування діяльності  дошкільного  навчального закладу. Значного поліпшення потребує оновлення навчальної бази закладу, використання інтерактивних форм впливу на педагогічний процес; організація навчання дітей за методиками та технологіями, які активізують розумову діяльність і творчо організовують освітній простір.

Вважаємо, що на сучасному етапі слід приділяти особливу увагу і реалізації оновлених завдань, змісту співпраці педагогів і батьків, створенню умов оптимізації цього процесу.

Тому Програма розвитку дошкільного навчального закладу №6 визначає стратегічні пріоритети розвитку установи, започатковує організаційні шляхи реалізації, обґрунтовує ресурсні потреби. Вона скеровує педагогів до реалізації ціннісних пріоритетів особистості, суспільства та держави на засадах європейських вимірів якості  освіти.

 Програма спрямована у площину цінностей особистісного розвитку, варіативності і відкритості дошкільного закладу, зумовлює модернізацію факторів, від яких залежить якість навчально-виховного процесу, зміст, методи, форми навчання і виховання, система контролю і оцінювання, управлінські рішення, взаємовідповідальність учасників навчально-виховного процесу.

І. SWOT-аналіз діяльності дошкільного навчального закладу

В основу методології аналізу діяльності дошкільного навчального закладу покладена теорія М.Портера про конкурентоспроможність організації у власній галузі.

Процес SWOT-аналізу на основі діяльності дошкільного навчального закладу №6 базується на системі блоків питань, а саме: організація освітньо-виховного процесу, інноваційна діяльність, кадрова політика, управління персоналом, управління маркетингом, фінансування, модернізація матеріально-технічної бази.

SWOT-аналіз діяльності дошкільної установи представлено в таблиці 1.

Таблиця 1.

SWOT-аналіз сильних і слабких сторін

Напрямок діяльності	Потенційні внутрішні переваги	Потенційні внутрішні недоліки
Організація освітньо-виховного процесу	1. Гнучкість, диференціація педагогічного процесу 2. Високоякісне навчання, виховання дітей дошкільного віку 3. Висока мотивація освітнього процесу 4. Чітке календарне, перспективне планування освітньо-виховної роботи	1. Невідповідність науково-методичної бази сучасним стандартам 2. Недостатній рівень організації фізкультурно-оздоровчої роботи
Інноваційна діяльність	1. Активний розвиток на шляху нововведень. 2. Вивчення, впровадження та поширення передового педагогічного досвіду вихователів ДНЗ №6	1. Недостатня інноваційна спрямованість освітньо-виховного процесу 2. Недосконала система саморозвитку педагогів 3. Відсутність фінансування для широкого впровадження та використання інноваційних технологій, альтернативних методик 4. Низький рівень інформаційно-комунікаційної культури педагогів та вихованців
Кадрова політика, управління персоналом	1. Ефективний менеджмент, перевага демократичного стилю спілкування 2. Високий рівень професійної компетентності персоналу 3. Моральна і психологічна згуртованість колективу 4. Низька плинність кадрів 5. Чіткість в розподілі обов’язків	1. Необхідність в додаткових штатних одиницях для відкриття групи №6 2. Недосконале використання кваліметричних методів оцінки якості роботи персоналу
Управління маркетингом	1. Значний попит на додаткові освітні послуги 2. Позитивний імідж дошкільної установи в місті	1. Недостатня популяризація діяльності ДНЗ у засобах масової інформації та інформаційних виданнях
Фінансування	1. Позитивні зміни в позабюджетному фінансуванні	1. Нестабільність бюджетного фінансування
Модернізація матеріально-технічної бази	1. Оновлення розвивального середовища в групових кімнатах ДНЗ	1. Недостатнє забезпечення комп’ютерною технікою, технологічним обладнанням, меблями

Аналіз сприятливих можливостей та загроз

для дошкільного навчального закладу №6

Можливості	Загрози
1. Високий рівень професійності працівників та якості послуг 2. Зростання готовності споживачів до отримання платних послуг 3. Задоволення потреб громадян у підготовці дошкільників до навчання в школі в групі короткотривалого перебування дітей 4. Підвищення рівня конкурентоспроможності дошкільного закладу	1. Зростання темпів інфляції 2. Зростання соціально-політичної нестабільності 3. Зміни в потребах споживачів

ІІ. Мета, завдання, принципи роботи за Програмою

Виходячи з SWOT-аналізу ми виробили мету та стратегію розвитку ДНЗ №6 (якісно визначений напрям розвитку), які ґрунтуються на можливостях закладу, сильних сторонах, нейтралізують перешкоди та слабкі сторони.

Мета програми: вдосконалення механізмів управління дошкільним навчальним закладом; виявлення та впровадження прогресивних ідей, новітніх освітніх методик, альтернативних технологій; підвищення рівня фізкультурно-оздоровчої роботи закладу; оптимізація роботи з батьками.

Програма визначає пріоритетний напрямок розвитку дошкільного навчального закладу №6: гуманітарний.

Проблема створення освітньо-виховного середовища дошкільного навчального закладу гуманітарного напрямку викликана рядом причин: недостатнім рівнем духовної, моральної, правової культури вже на етапі дошкільного дитинства; виникненням дитячої жорстокості, агресії. Ситуація неприйняття дитини в деяких сім’ях стає нічим іншим, як психогенно травмуючим фактором, тобто стресовою ситуацією для дитини. Тому настає гостра необхідність поліпшення стосунків між батьками і дітьми на основі широкого використання засобів етнопедагогіки, всебічного врахування умов нинішнього життя та менталітету українського народу. Змінити ситуацію в позитивному напрямку або надолужити опущене, формувати внутрішню культуру особистості – основне призначення гуманітарного напрямку.

Виходячи з того, що гуманітарний розвиток – це модель розвитку, яка орієнтована на максимальне розкриття потенціалу кожної дитини, ми визначили основні завдання програми:

• створити належні умови для функціонування освітнього закладу, який забезпечує розвиток, виховання і навчання дитини, реалізацію інтелектуальних, культурних, творчих можливостей дошкільників;

• підвищити ефективність фізкультурно-оздоровчої роботи в закладі;

• забезпечити безпечні умови навчання і виховання дошкільників;

• здійснювати особистісно-орієнтований підхід у становленні цілісної особистості дошкільника шляхом впровадження інноваційних технологій, альтернативних методик, зокрема системи М.Монтесорі;

• удосконалити нормативно-правове, науково-методичне, фінансово-економічне забезпечення, яке орієнтоване на впровадження інклюзивного навчання;

• удосконалювати професійну компетентність педагогів як в умовах дошкільного закладу, так і в системі підвищення кваліфікації;

• підвищувати якість, доступність та ефективність освітнього процесу завдяки широкому впровадженню в практику роботи ДНЗ методів та засобів ІКТ та комп’ютерно-орієнтованих технологій;

• створити умови для якісного надання додаткових освітніх послуг (іноземна мова, хореографія, зображувальна діяльність);

• надавати кваліфіковану допомогу дитині у формуванні вмінь та навичок, необхідних для навчання в школі у групі короткотривалого перебування дітей;

• створити оновлене відповідно до вимог часу програмно-методичне забезпечення закладу;

• розвивати мережу дошкільного навчального закладу відповідно до задоволення освітніх потреб громадян міста;

• оптимізувати роботу з батьківською громадськістю;

• модернізувати матеріально-технічну базу дошкільного навчального закладу.

Принципи роботи за Програмою:

• нормативності (у роботі керуватися основними нормативними документами);

• динамічності (передбачає оперативне реагування на зміни в освітньому середовищі);

• комплексності (передбачає рівноцінну реалізацію усіх завдань, які стоять перед дошкільною установою);

• колективної та особистісної відповідальності за процес і результати діяльності дошкільного закладу;

• рефлексії (на раціональному рівні це надасть можливість конструктивно аналізувати зроблене, на емоційному – зберігати та поглиблювати емоційно-творчу атмосферу в колективі).

ІІІ. Структура Програми

Вступ

І. SWOT-аналіз діяльності дошкільного навчального закладу №6

ІІ. Мета, завдання, принципи роботи за Програмою

ІІІ. Структура Програми

ІV. Фінансово-економічне та ресурсне забезпечення програми

V. Очікуванні результати виконання програми

Додатки

Загальну модель додатків до Програми ми розглядаємо як комплекс науково-методичних, матеріально-технічних, управлінських проектів, з визначенням шляхів їх реалізації та джерел фінансування. У них максимально враховано:

- суспільні потреби населення щодо рівня  освіти;

- запровадження нових педагогічних та управлінських технологій;

- організаційне та функціональне оновлення діяльності методичної служби;

- досягнення у галузі педагогічних новацій;

- впровадження системи постійного відстеження динаміки змін в  дошкільному закладі (моніторинг якості  освіти );

- реальне забезпечення відкритості та доступності освітнього закладу перед громадськістю.

Додатки до Програми сформовано у блоки:

І блок: Формування життєвої компетентності дошкільника (з врахуванням гуманітарного підходу)

Включає проекти:

• Виховуємо, розвиваємо особистість

• Здоров’я дитини

• Допоможи це мені зробити самому (інтеграція ідей М.Монтесорі в освітній процес дошкільного навчального закладу)

• Майбутній школяр

• Психологічний супровід у навчально-виховному процесі.

ІІ блок: Управління персоналом

Включає проекти:

• Кадрова політика

• Менеджмент в колективі молодих педагогів

• Інтернет-підтримка професійного розвитку педагогів

ІІІ блок: Формування педагогічної компетентності батьків

Включає проект «Дошкільний заклад – сім’я »

V блок: Матеріально-технічне забезпечення дошкільного закладу

Включає проект «Оновлений ДНЗ».

ІV.Фінансово-економічне та ресурсне забезпечення програми:

- Бюджетне фінансування

- Позабюджетне фінансування

- Цільові кошти

V. Очікуванні результати виконання програми:

 Основними результатами розвитку дошкільного навчального закладу  будуть системні позитивні зміни, зокрема:

• оновлення змісту  дошкільної освіти;

• морально-духовний розвиток дитини, сформованість в неї ціннісного ставлення до природи, культури, людей, власного «Я»; здатності приймати самостійні рішення, здійснювати свідомі вибори, відповідально самовизначатися, проявляти свій потенціал;

• сформованість свідомого ставлення дітей до власного здоров’я та здоров’я інших громадян як найвищої соціальної цінності; підвищення рівня фізкультурно-оздоровчої роботи в закладі;

• безпечне перебування дітей в дошкільному закладі;

• підвищення рівня професійної підготовки вихователів з формування духовної, моральної, правової культури дошкільника;

• висока результативність використання інноваційних освітніх технологій на основі інклюзивного підходу;

• систематичне включення ІКТ в освітній процес ДНЗ;

• висока результативність надання додаткових освітніх послуг;

• сформованість вмінь та навичок у дітей, які відвідували групу короткотривалого перебування;

• активна участь громадськості, батьків до формування освітньої політики закладу;

• зміцнення матеріально-технічної бази дошкільного навчального закладу.

Моніторингове дослідження про результати виконання основних завдань програми буде здійснюватися у формі звіту керівника щорічно в травні.

     Додатки

Цільові проекти щодо виконання Програми розвитку дошкільного навчального закладу №6

Блок І. Формування життєвої компетентності дитини (з урахуванням гуманітарного підходу)

Проект1. Виховуємо, розвиваємо особистість

Мета: забезпечити особистісне зростання кожної дитини з урахуванням її нахилів, здібностей, індивідуальних, психологічних та фізичних особливостей

№з/п	Зміст роботи	Відповідаль-ний	Термін	Дже-рела фінан- сування		При- мітка
1	2	3	4	5		6
Інтелектуальний розвиток дошкільника
1.	Створити розвивальні центри за системою М.Монтессорі, курсу «Логіка світу» (центр сенсорики, логіки, мовлення)	Рада закладу	2011-2017	Благо- дійні внески
2.	Створити центр ейдетики	Рада закладу	2013	//
Духовний розвиток дошкільника
1.	Розробити завдання, конспекти інтегрованих занять для дітей, спрямованих на уточнення понять про духовні цінності (щастя, посмішка, добро, милосердя, прощення, страждання, любов)	Вихователь-методист ДНЗ, педагоги	2012-2013
2.	Розробити програму духовно-морального виховання дошкільників на основі національних традицій, православних свят	Вихователь-методист ДНЗ, педагоги	2013-2017
3.	Створити картотеку українських народних ігор для дітей дошкільного віку	Вихователь-методист ДНЗ, педагоги	2012
Творчий розвиток дошкільників
1.	Оформити центр піскової терапії	Рада закладу	2012		Благо- дійні внески
2.	Оформити куточок ігор з водою	Рада закладу	2012		//
3.	Розробити конспекти занять, ігор з піском і водою для дітей молодшого та старшого дошкільного віку	Вихователь-методист ДНЗ, педагоги	2012-2013
4.	Оформити центри ігор з піском в групах раннього віку (№1, №2, №3, №4)	Рада закладу	2012		//
5.	Щомісяця проводити для дітей театралізовані вистави за різною тематикою (з участю дошкільників)	Музичні керівники	2012-2013
6.	Сприяти роботі гуртків художньо-естетичного, фізкультурного, музичного напрямку	Вихователь-методист ДНЗ, педагоги	2011-2017
Правова культура дошкільника
1.	Розробити тематичне планування, конспекти занять з правового виховання дітей старшого дошкільного віку	Вихователь-методист ДНЗ, педагоги	2013-2017
2.	Розробити програму «Формування основ духовних цінностей у старших дошкільників засобами культурно-історичної спадщини»	Вихователь-методист ДНЗ, педагоги	2013
Соціально-моральний розвиток дошкільника
1.	Розробити тематичний план та орієнтовні моделі занять для дітей молодшого, старшого дошкільного віку соціально-морального спрямування	Вихователь-методист ДНЗ, педагоги	2013-2014
2.	Розробити тематичний цикл занять за творами В.Сухомлинського	Вихователь-методист ДНЗ, педагоги	2014
3.	Створити серію проектів екологічного спрямування для дітей старшого дошкільного віку	Вихователь-методист ДНЗ, педагоги	2012-2017
4.	Вивчити та проваджувати в практику роботи програму «Організація народознавчої роботи з дітьми» (молодшого та старшого дошкільного віку) Т.Яблонської	Вихователь-методист ДНЗ, педагоги	2011-2017
Очікувані результати: Розвиток інтелекту дошкільника як інтегрованого психічного явища, яке включає ряд пізнавальних процесів Виховання у дітей прагнення поступатися за законами совісті, добра, любові та милосердя, людяності в різних життєвих ситуаціях Формування соціальної компетентності дошкільника Розвиток творчої уяви, фантазування, креативного мислення особистості дитини

Проект 2. Здоров’я дитини

Мета: залучення дітей до здорового способу життя в умовах дошкільного навчального закладу та сім’ї

№з/п	Зміст роботи	Відповідаль-ний	Термін	Дже-рела фінан- сування	Приміт-ка
1	2	3	4	5	6
1.	Впроваджувати в практику роботи нетрадиційні методи, методики, альтернативні технології, освітні програми щодо формування здорового способу життя дошкільників (хатха-йоги, «Пластичний балет» М.Єфименка, дихальну гімнастику Л.Бутейко)	Керівник закладу, вихователь-методист, інструктор фізкультури, педагоги	2011-2017
2.	Впроваджувати в практику роботи дошкільного навчального закладу здоров’язберігаючі технології	Вихователь-методист ДНЗ, педагоги	2011-2017
3.	Забезпечити дошкільний навчальний заклад науково-методичною літературою з окресленої проблеми	Рада закладу	2011-2017	Благо- дійні кошти
4.	Здійснювати медико-педагогічний контроль за фізичним розвитком дітей	Керівник закладу, вихователь-методист, старші медичні сестри, лікар	Постійно
5.	Забезпечити впровадження системи гартувальних заходів відповідно до перспективного планування	Старші медичні сестри, педагоги	Постійно
6.	Організувати проведення з педагогами соціально-педагогічних, психологічних та валеологічних тренінгів з метою удосконалення способів та методів здоров’язберігаючого середовища в ДНЗ	Вихователь-методист	2011-2017
7.	Організувати діяльність «Школи здорової дитини»	Керівник Школи	І раз в квартал
8.	Запровадити комплекс заходів щодо попередження травмування та нещасних випадків під час навчально-виховного процесу	Керівник закладу	Постійно
9.	Привести у відповідність до санітарно-гігієнічних вимог і норм групові приміщення, спортивний зал, спортивний майданчик, харчоблок	Рада закладу	Постійно	Благо-дійні кошти
10.	Вжити заходів щодо розміщення в місцевих засобах інформації тематичних публікацій з проблем зміцнення здоров’я дошкільників	Керівник закладу, вихователь-методист	2011-2017
11.	Залучити педагогів, батьків до участі в обласному конкурсі на кращу модель дошкільного навчального закладу «Школа сприяння здоров’я»	Вихователь-методист	2011-2017
12.	Розширити мережу гуртків фізично-оздоровчого напрямку	Керівник закладу, вихователь-методист	2011-2017
13.	Проводити моніторингові спостереження з питань мотивованого ставлення педагогів, батьків до свого здоров’я та здоров’я оточуючих	Керівник закладу, вихователь-методист	2011-2017
14.	Висвітлювати питання формування здорового способу життя учасників освітньо-виховного процесу на сайті ДНЗ №6	Керівник закладу, вихователь-методист	2011
15.	Забезпечити ремонт і реконструкцію спортивного майданчика, спортивної зали та поповнити їх спортивним обладнанням	Рада закладу	2011-2017	Благо- дійні кошти
Очікувані результати: підвищення якісних показників здоров’я дітей дошкільного віку; оптимальний рівень сформованості в дітей та батьків позитивної мотивації на здоровий спосіб життя; підвищення рівня фізичної підготовленості дітей дошкільного віку

Проект 3. Допоможи мені це зробити самому

(інтеграція ідей М.Монтессорі в освітній процес дошкільного навчального закладу)

Ресурсне забезпечення проекту: за результатами аудиту педагогічного колективу дошкільного навчального закладу №8 73% педагогів здатні впроваджувати в освітню роботу з вихованцями інноваційні технології.

Стан матеріально-технічної бази ДНЗ дозволяє організувати відповідне предметно-розвивальне середовище для впровадження цього проекту. Зібрані необхідні інформаційні ресурси щодо технології М.Монтессорі. Цей проект відповідає цілям реформування сучасної дошкільної освіти.

Метою освітнього проекту є створення моделі застосування елементів дидактичної системи М.Монтессорі в освітньому процесі дошкільного навчального закладу.

Завдання реалізації мети проекту:

• створити розвивальне предметно-просторове середовище;

• розробити та апробувати заняття з дидактичним матеріалом М.Монтессорі.

№ з/п	Зміст роботи	Відповідаль-ний	Термін	Джерела фінансу- вання	При- мітка
1	2	3	4	5	6
1.	Створення предметно- розвивального середовища в основних зонах: навики практичного життя; сенсорика; математика; розвиток мовлення; підготовка руки до письма; художня діяльність; розвивальні ігри	Рада закладу	2011-2017	Благо- дійніі кошти
2.	Інтенсифікація логіко-математичного розвитку за допомогою використання спеціального математичного матеріалу М.Монтессорі	Педагоги	2011-2017
3.	Розробка системи занять із флористики, які передбачають оволодіння дітьми різноманітними прийомами роботи з папером, глиною (пластиліном) і природним матеріалом.	Педагоги	2011-2017
4.	Впровадження в практику роботи вправ у соціальній поведінці «Це я можу сам»	Педагоги	2011-2017
5.	Залучення батьків до придбання й виготовлення дидактичних матеріалів-Монтессорі, до участі в семінарах-практикумах, тренінгах	Рада закладу	2011-2017	//
Очікувані результати: оволодіння дітьми навичками практичної повсякденної діяльності; інтенсифікація сенсорного, математичного, мовленнєвого, естетичного, соціального розвитку дітей; оптимізація дитячо-батьківських відносин; оптимізація пізнавальної діяльності дітей, формування в них позитивної соціальної поведінки в суспільстві, розвитку самостійності; підвищення професійного рівня педагогів.

Проект 4. Майбутній школяр

(Організація роботи групи короткотривалого перебування дітей з підготовки до школи)

Мета: задоволення потреб громадян у вихованні та навчанні дітей дошкільного віку, у підготовці їх до навчання у школі

Завдання проекту:

• реалізація державної політики в галузі освіти;

• забезпечення фізичного та психічного здоров’я дітей;

• розвиток дітей відповідно до вікових особливостей, особистісних якостей, природних здібностей;

• соціалізація дитячої особистості;

• надання кваліфікованої допомоги дітям у формуванні вмінь та навичок, необхідних для навчання у школі.

№ з/п	Зміст роботи	Відповідаль-ний	Термін	Джерела фінансу- вання	При- мітка
1	2	3	4	5	6
1.	Вивчення попиту батьків щодо необхідності відкриття групи короткотривалого перебування дітей з підготовки до навчання у школі		2011
2.	Діагностика рівня знань дітей групи короткотривалого перебування дітей з підготовки до школи (тести: «Знання кольорів», «Моторні навички», «Мовна гнучкість», «Знання персоналій», «Лічба», «Знання абетки», «Впізнавання чисел», «Розуміння числа», субтести)	Практичний психолог, педагоги	2011	Оплата додаткових освітніх послуг
3.	Розробка програми корекції стану фізичного та психічного здоров’я дітей	Практичний психолог, педагоги, старші медичні сестри	2011	//
4.	Розробка системи інтегрованих занять з підготовки дітей до навчання у школі (пропонуються послуги вчителя-логопеда, хореографа, викладача англійської мови, практичного психолога)	Педагоги	2011	//
5.	Надання методичної, консультативної допомоги батькам з боку вихователя-методиста, практичного психолога, вчителя-логопеда, педагогів, лікаря-педіатра	Вихователь-методист	2011	//
Очікувані результати: охоплення дітей п’ятирічного віку дошкільною підготовкою; забезпечення наступності в роботі дошкільної і початкової ланок; підняття престижу дошкільної освіти

Проект 5. Психологічний супровід навчально-виховного процесу

Мета: повноцінний особистісний та інтелектуальний розвиток дітей на кожному віковому етапі і, одночасно, захист психічного здоров’я шляхом здійснення психологічної експертизи і діагностики, соціально-психологічної корекції, профілактики, соціальної реабілітації, психологічної просвіти всіх учасників навчально-виховного процесу.

Завдання проекту:

• підвищити ефективність діяльності практичного психолога шляхом використання соціально-педагогічних та психологічних технологій;

• забезпечити якісний психологічний супровід процесу навчання та виховання дітей;

• сприяти організаційно-правовому забезпеченню діяльності психологічної служби;

• орієнтувати роботу практичного психолога на соціально-психологічну профілактику негативних явищ в дитячому середовищі, превентивну освіту, профілактику девіантної і ризикової поведінки дітей.

Пріоритети проекту: побудова освітнього простору на основі принципу гуманізму; розробка розвиваючих, корекційних програм навчання та виховання.

№з/п	Зміст роботи	Відповідаль-ний	Термін	Джерела фінансу- вання	Приміт-ка
1	2	3	4	5	6
1.	Підвищення кваліфікації практичного психолога на основі багатовимірної поліфункціональної моделі	Завідувач ДНЗ	2011-2017	Бюджетні кошти
2.	Забезпечення кабінету практичного психолога комп’ютерною технікою та ліцензованими програмами комплексної комп’ютерної діагностики особистості	Рада закладу	2011-2017	Благо- дійні внески
3.	Запровадження системного проведення соціально-педагогічних та психологічних досліджень щодо актуальних питань розвитку вихованців на різних вікових етапах та виявлення найбільш болючих проблем навчання і виховання	Практичний психолог	2011-2017
4.	Проведення діагностики готовності дітей до шкільного навчання	Практичний психолог	2011-2017
5.	Використання принципу «випереджувального навчання» при підготовці дітей до школи	Практичний психолог	2011-2017
6.	Використання нетрадиційних форм роботи (казкотерапія, піщанотерапія) під час адаптаційного періоду дітей в ДНЗ	Практичний психолог	2011-2017
7.	Використання елементів методики М.Монтессорі при соціальній адаптації дітей в ДНЗ	Практичний психолог	2011-2017
8.	Впровадження ейдетичних прийомів в процесі пізнавального розвитку дошкільнят.	Практичний психолог	2011-2017
9.	Проведення циклу тематичних семінарів «Емоційне благополуччя учасників освітнього процесу»	Практичний психолог	2011-2012
10.	Подання матеріалів з досвіду роботи в періодичні видання	Практичний психолог	2011-2017
Очікувані результати: створення особистісної траєкторії розвитку кожної дитини; спрямування діяльності практичного психолога на психологічний супровід навчально-виховного процесу, неконфліктну адаптацію учасників освітньо-виховного процесу до суспільних змін, збереження їх психосоматичного здоров’я; соціально-педагогічний патронаж та психологічний супровід дітей вразливих категорій (діти-сироти, діти-інваліди, діти з особливостями психофізичного розвитку).

ІІ блок: Управління персоналом

Проект 1 . Кадрова політика

Мета проекту: формування соціального замовлення на підвищення кваліфікації педагогів, виходячи з їх професійного розвитку.

Завдання проекту:

- створити умови для саморозвитку і самореалізації працівників ДНЗ №6;

- розробити системний підхід до організації безперервної самоосвіти педагогів;

- підвищити мотивацію педагогів для участі у конкурсному русі шляхом формування механізму експертизи інноваційної діяльності.

Очікувані результати:

• Діагностичні карти професійної майстерності з визначення потреб педагогів у самоосвіті.

• Індивідуальні перспективні плани підвищення кваліфікації педагогічних працівників.

Соціальний ефект:

• Підвищення рівня компетенції педагогів.

• Поліпшення якості освіти дітей за допомогою участі педагогів у конкурсному русі.

• Зменшення відсотка плинності кадрів в колективі.

№з/п	Зміст роботи	Відпові- дальний	Термін вико- нання	Джерела фінансу-вання	При- мітка
1	2	3	4	5	6
1.	Моніторинг якості професійної діяльності педагогів ДНЗ (ведення діагностичних карт)	2011-2017	Завідува вихователь-методист
2.	Відповідно до освітніх потреб ДНЗ №6 забезпечувати проходження курсів підвищення кваліфікації	Керівник закладу	2011-2017	Бюджетні кошти
3.	Впроваджувати інтерактивні методи і форми роботи, сучасні технології навчання педагогів	Вихователь-методист ДНЗ	2011-2017
4.	Укомплектувати ДНЗ №6 необхідною комп’ютерною технікою та забезпечити вихід в Інтернет	Рада закладу	2011-2017	Благо- дійні кошти
5.	Забезпечити постійне оновлення сайту ДНЗ №6 актуальною інформацією	Керівник закладу, вихователь-методист	2011
6.	Поповнити методичний кабінет науково-методичною, довідковою літературою, періодичними фаховими виданнями	Рада закладу	2011-2017	Благо- дійні кошти
7.	Провести з педагогами тематичний цикл семінарів щодо впровадження в освітньо-виховний процес альтернативної системи М.Монтессорі	Вихователь-методист ДНЗ	2012-2013
8.	Провести з педагогами серію семінарів на тему «Розвиток у дитини духовності»	Вихователь-методист ДНЗ	2012
9.	Започаткувати проведення конкурсів між педагогічними працівниками ДНЗ №8 («Кращий батьківський куточок», «Кращий дидактичний посібник», «Краще розвивальне середовище» тощо)	Керівник закладу, вихователь-методист	щороку
Очікувані результати: підвищення професійного рівня педагогічних працівників; удосконалення знань про інноваційні методики та технології. забезпечення науково-методичного супроводу навчально-виховного процесу.

Проект 2. Менеджмент в колективі молодих педагогів

Проект «Менеджмент в колективі молодих педагогів» присвячений пріоритетному напрямку у вирішенні соціальних, освітніх проблем – менеджменту в освіті. Проект менеджменту творчого колективу в галузі освіти, перш за все, засновується на культурі проектного та інноваційного менеджменту і передбачає активну участь всіх педагогічних кадрів і безпосередню роботу молодих педагогів.

Об’єктом проекту «Менеджмент в колективі молодих педагогів» є творчий колектив молодих вихователів, предметом – система управління (менеджмент) молодим творчим колективом.

Мета проектної роботи:

• Сформувати менеджерську позицію в галузі освіти, яка здатна визначати стратегію діяльності творчого колективу і на її основі приймати рішення.

Стратегія розвитку проекту «Менеджмент в творчому колективі молодих педагогів» складається із трьох етапів:

І. Створення творчого колективу із молодих спеціалістів в своєму закладі.

ІІ. Залучення молодих спеціалістів із інших освітніх закладів.

ІІІ. Залучення до участі в програмі молодих спеціалістів інших програм.

Очікувані результати:

Участь молодих членів колективу у всіх міроприємствах, конкурсах, семінарах, конференціях, тренінгах. Результати діяльності будуть сприяти формуванню відкритого освітнього простору – створенню освітніх послуг, виникненню нових соціокультурних проектів, підтримці освітніх ініціатив.

В організації роботи проекту «Менеджмент в творчому колективі молодих педагогів» ми виділили наступні напрямки:

• адаптаційна робота;

• психологічна підтримка;

• мотивація самоосвіти;

• організація професійної комунікації.

Адаптаційна робота включає в себе:

1. знайомство з дошкільним навчальним закладом, представлення молодого педагога колективу на педагогічній раді;

2. анкетування (виявлення труднощів в роботі на початку навчального року);

3. закріплення педагога-наставника за молодим спеціалістом;

4. заповнення діагностичних карт росту педагогічної майстерності;

5. презентацію проекту «Менеджмент в творчому колективі молодих педагогів»;

6. визначення вільного методичного дня.

Робота по організації професійної комунікації включає в себе такі напрямки, як встановлення професійної комунікації:

а) з наставниками – надання допомоги при складанні планів роботи, взаємовідвідування занять;

б) з колегами;

в) з адміністрацією;

г) з дітьми та їх батьками;

д) з колегами із інших освітніх закладів.

Основні способи залучення педагогів в процес підвищення кваліфікації:

• педагогічне проектування;

• вирішення педагогічних ситуацій;

• активно-ігрові методи;

• індивідуальне та мікрогрупове дослідження;

• професійні конкурси;

• документальний аналіз;

• написання творчих робіт;

• ведення аналітичного щоденника;

• дискусійний спосіб;

• години інформаційного обміну;

• відвідування занять та інших режимних моментів колег з наступним аналізом;

• розробка та реалізація індивідуальних та парних професійних програм.

Основні принципи проекту:

1. Взаємодія молодих педагогів різних дошкільних закладів.

2. Взаємне стимулювання учасників.

3. Реалізація загальної циклограми (плану) основних міроприємств.

4. Можливість індивідуальної ініціативної участі членів колективу в міроприємствах (міста, регіону) в якості:

- активного учасника;

- пасивного учасника (спостерігача);

- члена групи підтримки.

Форми роботи творчого колективу:

• лекції; лекції-презентації досвіду;

• тематичні консультації.

Поряд з цим будуть використовуватися інтерактивні форми роботи:

• тренінги;

• ділові ігри;

• робота з кейсами.

Рефлексивно-аналітичний режим роботи:

• діагностика;

• аналіз результатів;

• експертиза проектного руху.

Програми дозвілля:

• клуби творчого педагога;

• вечори авторської пісні;

• спортивні міроприємства і т.д.

Очікування молодих педагогів – відкриття нового:

• визнання з боку суспільства;

• участь в акціях, направлених на розвиток творчого колективу;

• довіра з боку інших та бажання брати участь в успішній програмі;

• презентація проекту на різних рівнях;

• передача досвіду «Як бути успішним в молодіжній виховній програмі».

6 сфер особистісного росту молодих спеціалістів:

• фізичний розвиток;

• розумовий розвиток;

• емоційний розвиток;

• соціальний розвиток;

• розвиток характеру;

• духовний розвиток

Робота в рамках проекту «Менеджмент в творчому колективі молодих педагогів» забезпечить поступове залучення молодих педагогів у всі сфери професійної діяльності, а також сформує у молодих людей потребу у неперервній самоосвіті, працювати над формуванням індивідуального стилю творчої педагогічної діяльності, опираючись на досягнення педагогічного досвіду.

Проект 4. Інтернет-підтримка професійного розвитку педагогів

Проект «Інтернет-підтримка професійного розвитку педагогів» направлений на професійний розвиток педагогів та їх методичну підтримку з допомогою Інтернету.

Основна мета проекту: формування мережевих професійних спільнот педагогів, методична підтримка і професійне зростання педагогів за рахунок широкого використання засобів Інтернету.

Основні завдання проекту:

• впровадження в практику моделі багаторівневої адаптивної системи професійного розвитку педагогів на основі удосконалення методик використання ІКТ;

• збільшення кількості педагогів, які отримують методичну та психологічну допомогу для підвищення своєї кваліфікації за допомогою використання засобів Інтернет;

• узагальнення досвіду використання Інтернету для вирішення завдань професійного розвитку педагогів.

Основні цільові групи: вихователь-методист, педагоги дошкільного закладу, практичний психолог, вчитель-логопед, вихователь зображувальної діяльності, музичні керівники, інструктор з фізичної культури.

Основними пріоритетними напрямками, за якими буде вестисть робота з вказаною цільовою аудиторією являються:

• основи інформатизації освіти в галузі використання освітніх електронних видань та Інтернет-ресурсів в професійній діяльності педагогів;

• змістовні і методичні особливості реалізації освітнього процесу з використанням Інтернет-технологій, формування у педагогів мотивації до навчання з використанням засобів Інтернету.

Основні форми надання Інтернет-підтримки педагогам:

• самостійна Інтернет-взаємодія педагогів з підрозділами, рубриками і каталогами інформаційних ресурсів Інтернет;

• тренінги: «Мій внутрішній світ», «Професія і особистість»;

• віртуальні клуби за інтересами.

Результатом виконання проекту стане формування мережевих педагогічних спільнот, впровадження нових форм методичної роботи з педагогами за рахунок Інтернету, збільшення кількості педагогів, які отримують Інтернет-підтримку свого професійного розвитку.

В Інтернеті, перш за все на національних освітніх порталах, повинні з’явитися адреси, за якими педагоги зможуть знайти матеріали для використання в своїй практичній діяльності, отримати консультації по питаннях, які їх хвилюють, обмінятися досвідом.

ІІІ блок. Формування педагогічної компетентності батьків

Проект 1. Дошкільний заклад – сім’я

Мета проекту: сприяти підвищенню авторитету і ролі сім’ї у вихованні і соціалізації дітей дошкільного віку; формувати сучасну педагогічну культуру батьків на основі національних традицій і досягнень світової педагогіки.

Пріоритети проекту: сприяння піднесенню на якісно новий рівень роботи педагогічного колективу дошкільного закладу з батьками вихованців.

№з/п	Зміст роботи	Відповідальний	Термін	Джерела фінансу-вання	При- мітка
1	2	3	4	5	6
1.	Надання додаткових освітніх послуг з хореографії, англійської мови, зображувальної діяльності	Рада закладу	2011-2017	Оплата додаткових освітніх послуг
2.	Діяльність Школи молодих батьків «Сучасна школа для сучасних батьків»	Керівник Школи	2011-2017
3.	Діяльність консультативного пункту для батьків «Педагогічна вітальня»	Вихователь-методист ДНЗ, педагоги	2012-2017
4.	Виконання двухсторонньої угоди про співпрацю між батьківською громадськістю та ДНЗ	Керівник закладу	2011-2017
5.	Діяльність Ради закладу	Завідувач ДНЗ, вихователь-методист	2011-2017
6.	Створення в дошкільному закладі Піклувальної ради	Завідувач ДНЗ	2012
7.	Проведення конкурсу на кращий досвід сімейного виховання «Родина року»	Завідувач ДНЗ	2013
8.	Здійснення внутрішнього обліку та систематичне інформування служби у справах дітей про неблагополучні сім’ї	Практичний психолог	2011-2017
9.	Сприяння волонтерському руху серед батьків, залучення їх до посильної допомоги ДНЗ, проведення акцій «Посади дерево» тощо	Завідувач ДНЗ, вихователь-методист	2011-2017
10.	Залучення батьків до участі в освітньо-виховному процесі, розвагах, святах	Педагоги ДНЗ	2011-2017
Очікувані результати: залучення громадськості, батьків до формування освітньої політики ДНЗ; піднесення на якісно новий рівень роботи педагогічного колективу з батьками вихованців.

ІVблок: Матеріально-технічне забезпечення дошкільного закладу

Проект 1. Оновлений ДНЗ

Мета проекту: забезпечення в дошкільному навчальному закладі належних умов для навчання і виховання дітей відповідно до сучасних санітарно-гігієнічних, технічних та педагогічних вимог.

Завдання проекту:

• провести комплекс енергозберігаючих заходів по утепленню фасаду, заміні вікон;

• поліпшити умови експлуатації та утримання будівлі дошкільного навчального закладу;

• забезпечити належний стан даху, його безпечну експлуатацію та збереження;

• забезпечити заклад сучасними меблями відповідно до санітарно-гігієнічних та естетичних вимог, створити сприятливі та комфортні умови для організації навчально-виховного процесу, забезпечення в першу чергу необхідними шкільними меблями учнів 6-річного віку;

• забезпечити відповідно до сучасних санітарно-гігієнічних, інженерно-технічних вимог безпечні умови для навчання та життєдіяльності дітей в закладі.

Пріоритети проекту: здійснення заходів щодо модернізації матеріально-технічної бази ДНЗ.

Очікувальні результати:

• забезпечення відповідно до сучасних санітарно-гігієнічних, інженерно-технічних вимог безпечних умов навчання та життєдіяльності в ДНЗ №6;

• оновлення матеріально-технічної бази ДНЗ.

№ п/п	Зміст заходу	Термін виконання	Відпові- дальний	Джерела фінансування
1.	Завершити оформлення Державних актів на право користування земельною ділянкою	2011 р.	Завідувач ДНЗ	Бюджетні кошти
2.	Завершити оформлення Свідоцтво на право власності на будівлю ДНЗ	2011 р.	Завідувач ДНЗ	Бюджетні кошти
3.	Зробити експертну оцінку землі ДНЗ №6	2011р.	Завідувач ДНЗ	Бюджетні кошти
4.	Проводити технічний аналіз стану приміщеня закладу з метою встановлення реального стану та визначення необхідності проведення ремонтних робіт	Щороку	Завідувач, заступник завідувача з ГЧ
5.	Провести заміну шафи ШХ -1000 на харчаблоці	2012 р.	Завідувач ДНЗ	Бюджетні кошти
6.	Провести заміну електроплити на харчоблоці	2013 р.	Завідувач	Бюджетні кошти
7.	Провести ремонт 12 прогулянкових майданчиків	2011 р.	Завідувач ДНЗ	Бюджетні кошти
8.	Провести ремонт покрівлі (60 м2)	2011 р.	Завідувач ДНЗ	Бюджетні кошти
9.	Провести заміну віконних блоків	2012-2017 рр.	Завідувач ДНЗ Рада закладу	Бюджетні кошти Благодійні внески
10.	Провести заміну вхідних дверей	2011-2015 рр.	Завідувач ДНЗ Рада закладу	Бюджетні кошти Благодійні внески
11.	Забезпечення закладу комп’ютерною технікою ноутбук – 1 шт. комп’ютер – 2 шт. принтер – 1 шт.	2012-2015 рр.	Рада закладу	Благодійні внески
12.	Придбання медичного обладнання	2012-2015 рр.	Рада закладу	Благодійні внески
13.	Придбання фізкультурного обладнання	2012-2015 рр.	Рада закладу	Благодійні внески

Додаток 2.

Елементи зовнішнього іміджу

дошкільного навчального закладу

Public Relations як елемент зовнішнього іміджу дошкільного навчального закладу

Інформаційний довідник

В сфері PR найчастіше доводиться працювати над іміджем. Піар - скорочення англійських слів public relations (pr), які в дослівному перекладі означають "громадські зв'язки" або "зв'язки з громадськістю", як термін був введений третім президентом США Т.Джефферсоном, творцем Декларації незалежності США .

Public Relations, як самостійна наука, зародилася в США. У 1900 році Гарвардський університет вже мав власне бюро пабліситі. Офіс паблісіті також в 1904 році було створено в університеті штату Пенсільванія. У 1912 році вже існувало перше крупне бюро PR при Американському телефонно-телеграфному об'єднанні. На початку 30-х років 20-го століття в демократичній партії США з'являється посада радника з PR. Аналогічна посада в республіканській партії є з 1936 році. У цей період PR виділяється в самостійну функцію менеджменту, яка починає користуватися попитом в найбільших компаніях США. 1945 - 1965 року - бум Public Relations в Сполучених Штатах Америки. PR остаточно виокремлюється в самостійний напрям в менеджменті і продовжує бурхливо розвиватися. Університети починають випускати бакалаврів з PR. До 1965-го року кількість працівників, зайнятих у сфері PR, перевищила 100 тисяч осіб. PR продовжує розвиватися й сьогодні. Так, у США в області Public Relations працює більше 2-х тисяч компаній. У ній зайнято більш 200 тисяч чоловік.

PR - досить нове поняття для освіти. Актуальність визначена становленням ринкових відносин і включенням кожного закладу в єдиний освітній простір. Частіше за все поняття PR асоціюють з політикою, з численними виборами. Важливе місце в маркетингу посідають маркетингові комунікації, які здійснюються в освітньому закладі за двома основними напрямками: зв'язок з громадськістю; рекламування освітніх послуг.

Перед кожним дошкільним навчальним закладом постає питання про рекламу своїх ідей і напрацювань. У кінцевому підсумку це робиться для того, щоб батьки, а саме вони є потенційними клієнтами, мали уявлення про заклад і могли обрати його для дитини. Виокремлюють дві галузі зв'язків з громадськістю - внутрішню і зовнішню. Основне завдання внутрішнього PR (корпоративного) - створення сприятливих і довірчих відносин керівництва дошкільного закладу з персоналом на всіх рівнях управління в освітньому просторі. У внутрішньому PR велике значення має корпоративна культура, це, перш за все управління взаємозв'язками всередині дошкільного закладу. Складові PR: ефективність системи взаємодії підрозділів дошкільного закладу; мотивація до трудової діяльності; співробітники - головний потенціал дошкільного закладу.

Зовнішній PR - робота із зовнішнім простором дошкільного закладу: з партнерами, інвесторами, з усіма, крім співробітників дошкільного закладу. Внутрішній і зовнішній PR взаємозалежні. Це означає, що для досягнення успіху дошкільного закладу необхідно приділяти увагу обом напрямкам і максимально використовувати існуючі PR-технології, які вирішують різні проблеми: забезпечують керівництво дошкільного навчального закладу інформацією про громадську думку і надають йому допомогу щодо вироблення відповідних заходів; забезпечують діяльність керівництва закладу в інтересах громадськості; підтримують у стані готовності ДНЗ до різних змін шляхом завчасного передбачення тенденцій; використовують дослідження і відкрите спілкування як основний засіб діяльності.

Науковці називають такі види напрямків PR:

• створення сприятливого образу дошкільного закладу (бренду);

• антикризовий менеджмент;

• створення сприятливих відносин зі споживачами освітніх послуг;

• робота із засобами масової інформації;

• робота з державними закладами та громадськими організаціями;

• проведення презентацій, участь в освітніх виставках, різні громадські заходи тощо.

З терміном PR часто вживаються суміжні: маркетинг, реклама, паблісіті. На жаль, часто ці поняття плутають, вважають синонімами чи під одним розуміють інше.  Маркетинг- це процес створення, планування і втілення задуму, просування і реалізація ідей, освітніх послуг. Розвиток ринкових відносин зумовило той факт, що освіта з безкоштовної привілеї, оплачуваної державою, перетворилася на товар, а точніше послугу. Ураховуючи актуальність цієї проблеми, коротко розглянемо сутність поняття "освітня послуга", її специфічні особливості, відмінності від інших видів послуг, класифікацію, а також особливості конкретизований і не завжди послідовний. Представлення освітньої послуги у форматі ринкових відносин неминуче призводить до поняття конкурентоспроможності освітньої послуги. Разом з тим, аналіз наукових джерел і методичних матеріалів показав, що до цих пір відсутня єдина думка про сутність конкурентоспроможності дошкільного закладу, в цілому, та освітньої послуги, зокрема, недостатньо розроблено методологічні та методичні питання їх кількісної оцінки. Подібна ситуація пояснюється такими причинами:

• практично у всіх країнах, у тій чи іншій мірі, освіта перебуває під контролем держави, і саме вона несе відповідальність перед суспільством за якість освіти в країні;

• кожний освітній заклад є унікальним за своїми традиціями як в організації навчального і наукового процесів, так і в організації системи внутрішнього самоконтролю та управління;

• оцінку власної конкурентоспроможності і конкурентоспроможності конкурентів кожен заклад робить саме для себе, використовуючи свої методи, зберігаючи методику та отримані дані для внутрішнього використання.

Дослідниками доведено суперечлива природа освітніх послуг, яка полягає в поєднанні приватних і суспільних витрат, поточних індивідуальних і довгострокових суспільних уподобань у їх споживанні. Ринок освітніх послуг має свої межі. Він обмежений наданням з боку держави гарантій в отриманні базової освіти всім бажаючим, рівних стартових можливостей для переходу на наступні більш високі рівні освіти тощо.

До особливостей формування ринку освітніх послуг можна віднести: низький рівень доходів більшої частини населення, зменшення обсягу державного фінансування освітніх закладів і різке ослаблення регулюючої ролі держави в сфері освіти; зростання попиту на соціально значущі освітні послуги і на більш високу їх якість; раціоналізація процесу виробництва освітніх послуг; регіональне "замикання" ринку освітніх послуг.

Слід зауважити, що реклама освітніх послуг - це лише частина комплексу освітнього маркетингу. Це, перш за все, інформація про юридичну або фізичну особу, ідеї та починання, яка розповсюджується в будь-якій формі, призначена для невизначеного кола осіб і покликана формувати або підтримувати інтерес до юридичної або фізичної особи.

Просування на ринку освітніх послуг неможливо без паблісіті. Паблісіті - (з англ. публічність, гласність) - це стимулювання попиту на товар, послугу або діяльність через публікації або отримання сприятливих презентацій на радіо, телебаченні чи на сцені, які не оплачуються певним спонсором. Це публічність, гласність, популярність, реклама.

Паблісіті розглядаємо як дії, спрямовані на привернення уваги громадськості шляхом безоплатного освітлення в засобах масової інформації.

Якщо керівник ДНЗ надаватиме ЗМІ інформацію про свій заклад, то тим самим надасть журналістам послугу. Розсилаючи прес-релізи, що містять інформацію про цікаві читачам, глядачам новини, можна бути впевненим, що в якому-небудь виданні вони будуть опубліковані або озвучені. Більше того, багато журналістів із телебачення буде готово приїхати, якщо у Вас відбувається цікава подія. Треба тільки пам’ятати, що вона має бути цікавою і за межами Вашого дошкільного закладу.

Можна розказати:

• про нові освітні програми, що реалізуються дошкільним закладом;

• про унікальні умови;

• про історичне місце або будівлю, яке має архітектурну цінність (якщо в ньому розташовується ДНЗ);

• про педагогів-професіоналів;

• про факти з історії ДНЗ;

• про незвичайні або цікаві події, пов’язані зі створенням закладу, його становленням, про людей, які працювали в ньому;

• про досягнення своїх працівників (переможець конкурсу тощо);

• про ціни на освітні послуги;

• про участь у масштабних проектах;

• про успіхи своїх вихованців (наприклад у фестивалях).

Зауважимо, що ніхто не може краще розказати про дошкільний заклад, ніж його керівник.

Необхідно також робити фотографії і відеозапис освітнього процесу. Для ведення пабліситі необхідно визначити потенційний ринок збуту освітніх послуг, а географічні межі ринку дозволять встановити ті рівні ЗМІ, які слід привертати (загальноукраїнські – украй рідко, оскільки вимагає значних зусиль, обласні – більш реально, районного масштабу – практично постійно).

Проводити PR-заходи доречно в дні професійних (День вчителя, педагога ДНЗ) або інших свят. Будь-яка позитивна новина працює на імідж.

Якщо з рекламою практично всі освітні заклади знайомі, то PR-технології іноді здаються непридатними в системі освіти. Насправді це не так. Піаром, або зв'язками з громадськістю, не усвідомлено переймається практично кожен заклад. Батьківські збори - що це, якщо не зв'язки з громадськістю, робота з мешканцями мікрорайону, зі спонсорами, благодійниками? Зв'язки з громадськістю в освіті - це спроба задовольнити інтерес до закладу і його освітніх послуг шляхом передачі наявної інформації через різні канали, в основному, на безкоштовній основі. Прикінцева мета таких зв'язків - різні матеріальні вигоди, які отримає ДНЗ..

Особливу роль в PR-процесі відіграють засоби масової інформації. Налагодити позитивний контакт із засобами масової інформації - одне з ключових обов'язків діяльності керівника дошкільного закладу - доведеться спілкуватися з журналістами, писати статті, релізи; шукати всі можливі й неможливі шляхи висвітлення діяльності ДНЗ у пресі; запрошувати журналістів на інтерв'ю, на всілякі презентації; постійно підтримувати зв'язок з представниками найбільш впливових ЗМІ. За можливості, слід завести на веб-сайті дошкільного закладу гілку новин, де висвітлювати освітні послуги і зміни в діяльності. Звичайно, це довгий і копіткий процес, але він дозволить підвищити впізнаваність дошкільного закладу в очах громадськості, і, як наслідок, це позитивно позначиться на його діяльності.

 Одним із методів реалізації PR - як системи дій зі створення та підтримання трансформації іміджу і сукупність цілеспрямованих інформаційних контактів із зовнішнім світом - є реклама. Її роль і значення особливо зростає в періоди соціальних, економічних і політичних перетворень, коли ніхто не може залишатися байдужим до розвитку подій в країні та світі.

З лінгвістичної точки зору реклама є особливою сферою практичної діяльності, продуктом якої є мовленнєві твори - пропозиції рекламно-інструктивного характеру, які формують особливу систему зі своїми специфічними особливостями і різноманітністю типів.

Прагматичні завдання, що стоять перед творцями реклами - спонукати людей скористатися послугами, - допомагають розглянути конкретні завдання, що стоять перед комунікантами. Кінцевою метою реклами є управління діяльністю людей, а передача повідомлення - лише окремий засіб її досягнення.

Бренд - складний термін, це: зареєстрована торгова марка, що має назву, логотип, звуковий зміст, шрифт тощо; освітня послуга, що володіє деяким набором характеристик. Існує безліч визначень "бренду". Ось найбільш узагальнювальне: бренд - це набір сприйнятого в уяві споживача. У брендінгу роль PR-технолога зводиться до інформаційної та іміджевої підтримки бренду. Проведення опитувань громадської думки та спеціальних заходів для просування бренду дозволить споживачеві наділити його певним набором характеристик, підвищить його впізнаваність.

Існує алгоритм формування Я-бренду:

• визначити особисті цінності;

• визначити особисті ресурси (таланти);

• визначити параметри та платформу персонального бренду: компетентність (особиста функція по відношенню до інших людей);

• стиль (те, як я взаємодію з іншими людьми);

• визначити свою освітню нішу: зайняти існуючу ринкову нішу; винайти свою унікальну нішу і бути в ній першими;

• вивчити конкурентів в освітньому просторі;

• визначити свої конкурентні освітні переваги і диференціюватися від конкурентів.

Від бренду необхідно відрізняти логотип дошкільного закладу.

Логотип (від грец. Λόγος - слово τύπος - відбиток) - спеціально розроблене, оригінальне зображення повного або скороченого найменування дошкільного закладу. Логотип виражає індивідуальність ДНЗ, який його використовує. Враховуючи той факт, що логотип є головною ланкою, організуючим центром всього фірмового стилю, вимоги до нього особливо суворі. Від успішної розробки логотипу багато в чому залежить ефективність всього фірмового стилю в цілому. Логотип - своєрідна "візитна картка" дошкільного навчального закладу - виконує в діяльності останнього різноманітні і дуже важливі функції. Найбільш важливі з них: відмінна, гарантійна, естетична, рекламна, інформаційна або психологічна функція тощо. Так, створення образу дошкільного закладу - це частина завдання, що виконується всім фірмовим стилем в цілому і спрямована на підвищення престижу, на рекламування імені і принципів дошкільного закладу. Отже, завдання логотипу різноманітні й важливі.

Є ряд правил, канонів, які бажано дотримуватися при створенні логотипу. Ці вимоги такі: простота; індивідуальність; привабливий зовнішній вигляд. Простота логотипу передбачає відсутність в ньому великої кількості переплетінь, складних ліній, дрібних докладних деталей тощо. Вона полегшує сприйняття і запам'ятовування знака, а згодом і можливість виділити його в ряді інших.

Індивідуальність логотипу необхідна остільки, оскільки він повинен допомагати відрізняти один освітній заклад від іншого. Коли говорять про привабливий зовнішній вигляд логотипу, то мають на увазі не тільки суто графічні якості, має значення і те, щоб логотип, своїм виглядом не викликав ніяких негативних емоцій. Велике навантаження при побудові логотипу відводиться формі. Прості геометричні форми швидше сприймаються глядачем і краще запам'ятовуються у порівнянні зі складними неправильними формами. Форма покликана підкреслити якийсь особливий момент, виразити в графічному вигляді дії та напрямки.

Не менш важливою складовою логотипу є колір. Колір оживляє форму, вносить сенс, вони один без одного не існують, колір в деякому сенсі сильніше форми (2-3 кольори повинні допомогти розкрити сутність логотипу). Колірна гамма зобов'язана жорстко відповідати загальній тематиці, повинна посилити виразність форми, тексту, виділити визначальні елементи і замаскувати другорядні.

Логотип є доречним на: вивісці будівлі дошкільного навчального закладу; папці для ділових паперів; фірмових бланках; календарях на навчальний рік (на одній стороні місяці року, а на іншій - логотип та адреса); чашках; повітряних кульках, які використовуються на вечорах - розвагах, спортивних змаганнях; вітальних листівках; запрошеннях; дипломах, ручках тощо.

 Газета ДНЗ дає можливість батькам і гостям більш повно ознайомитися з діяльністю закладу. Для цього в газеті мають бути такі розділи: "Інформаційна довідка", "Дозвілля в дитячому садочку", "На гостинах у Нехворійка", "Дитина пізнає світ" тощо.

Фірмовий колір.  Усі необхідні документи робляться на папері саме цього кольору.

Сайт як візитну картку дошкільного навчального закладу може побачити велика кількість людей, він допомагає вирішити безліч завдань без значних витрат. На сайті можна розмістити опис пріоритетних напрямків роботи дошкільного закладу, режим дня, правила внутрішнього трудового розпорядку, фотографії працівників з коротким описом їх педагогічної діяльності. Також на сайті можна розмістити інформацію про різноманітні заходи, які проводяться в ДНЗ, надання додаткових освітніх послуг, що може бути цікавим для батьків при виборі дошкільного закладу для своєї дитини.

Сайт як додатковий (електронний) «кабінет» дошкільного навчального закладу працює цілодобово і без вихідних, взаємодіючи з батьками, інформуючи і відповідаючи на всі їх запитання.

На сайті можна розмістити безліч пізнавальних статей, корисних порад і рекомендацій.  Можна охопити найрізноманітніші теми - від розвитку і виховання дітей до кулінарних рецептів для малюків і дорослих. Розповісти про те, що потрібно сказати дитині, перш ніж привести її в дошкільний заклад, і про те, якими основними знаннями і вміннями повинні володіти батьки, щоб зробити життя дитини в дитячому садку і вдома щасливим і безтурботним.

На сайті можна розповісти про те, які кроки робляться адміністрацією дошкільного навчального закладу, щоб зберегти здоров'я дітей адже одним з основних напрямків діяльності дитячих установ є охорона життя і зміцнення здоров'я вихованців.

Бейдж або візитна картка кожного педагога, де вказується прізвище, ім’я, по батькові педагога, посада.

Візитна картка (візитка) - традиційний носій контактної інформації про людину або організацію. Візитка включає ім'я власника, назву дошкільного закладу (зазвичай з логотипом) і контактну інформацію (адреса, номер телефону та / або адресу електронної пошти). Домашні телефони на візитці вказувати необов'язково, але й не заборонено: виходите з доцільності. Візитки умовно можна розділити на види: особисті, ділові і корпоративні. Особисті візитки в основному використовуються в неформальному спілкуванні при дружньому знайомстві. У такій візитці, як правило, вказуються ім'я, прізвище та номер телефону власника. Посада та адресу в цій візитці можна опустити. Друк візитки може бути виконаний у будь-якому стилі і розроблятися відповідно до індивідуальних бажань власника. Корпоративна візитна картка, як правило, не містить імен і прізвищ. У ній зазначається інформація про заклад, сфера діяльності, перелік освітніх послуг, контактні телефони, карта проїзду, адреса веб-сторінки. Зазвичай корпоративна візитка має рекламний характер і в основному використовується на виставках, конференціях, з'їздах.

Ділова візитка використовується на офіційних зустрічах та переговорах, для надання контактної інформації. На ділових візитках обов'язково вказуються ім'я, прізвище, посада керівника, а також назва дошкільного закладу. У розробці візитки використовується логотип. Такі візитки зазвичай мають строгий дизайн. Ділова візитна картка без адреси не відповідає нормам етикету. Ділові візитки часто не просто доречні, а є необхідним атрибутом учасника освітньої виставки.

Ці та інші атрибути формують фірмовий стиль закладу і дають можливість знайти своє місце на ринку освітніх послуг.

Буклет – це вид друкованої публікації, яка може містити інформацію про різні сторони життєдіяльності освітньої установи. При створенні буклету необхідно розробити опис його структури, продумати змст інформації, визначити розташування ілюстрацій. Необхідно також враховувати цільову аудиторію, для якої він готується. Буклети можна розділити за цільовою аудиторією на три групи:

• Інформаційний буклет для батьків та громадськості.

• Буклет для педагогічного складу.

• Презентаційний буклет з реалізації проекту для спонсорів.

При підготовці буклету, також як і будь-якого рекламного продукту, особливо важливими якостями, що визначають його зміст і спосіб подачі матеріалу, є точність, ясність і стислість викладу. Тут необхідно продумати девізи, слогани, емблеми, які визначають основну ідею публікації, сприяють створенню позитивного іміджу установи.

Важливим інструментом зв’язків з громадськістю, який використовується для зміцнення іміджу установи, створення високої репутації є виставка.

Особливості виставки як піар-заходу полягають у наступному:

• Можливість зустрічі найбільш значущих представників освітнього простору.

• Можливість отримання інформації з «перших рук» про настрої і побажання споживачів послуг, отримання відомостей розвитку на ринку освіти.

• Освітня установа має шанс заявити про себе, продемонструвати можливості, зміцнити довіру споживачів і партнерів.

При оформленні стенду та експозиції необхідно враховувати наступні рекомендації:

• Експозиція повинна давати відвідувачу привід для зупники.

• Увага людини на інформації, яка розміщена на стенді, затримується не більше ніж на 3-5 секунд. За цей час відвідувач повинен мати можливість:

• помітити стенд;

• виділити освітній заклад з ряду представлених на виставці;

• визначити, в чому переваги запропонованих послуг;

• знайти на стенді потрібну інформацію.

• Експозиція повинна показати відвідувачеві, в чому полягає індивідуальність освітнього закладу.

• Експонати повинні представляти всі напрямки діяльності установи.

• Написи і плакати мають бути розташовані поруч або над експонатами.

• Експозиція повинна утримувати відвідувача.

Ще одним потужним засобом позиціонування освітнього закладу є участь у різних професійних конкурсах. Конкурсний рух дає можливість установі заявити про себе в освітньому просторі, показати наявний досвід роботи, продемонструвати в якому напрямку сьогодні розвивається заклад. Конкурсні процедури припускають зовнішню оцінку, аудит, а також навчання через спільну діяльність, дають унікальну можливість спілкуватися професіоналам, відчувати пульс освіти, налагоджувати контакти, взаємодію, дружні відносини, відчути себе членом спільноти. Конкурс серед освітніх установ, однією зі своїх цілей проголошує виявлення та визнання саме тих установ освіти, які проявляють активність, самостійність і являють собою зразки якісної освіти.