Формування елементарної життєвої компетентності та громадянської самосвідомості дошкільників на засадах козацької спадщини

Габрук Світлана Миколаївна,

інструктор з фізичного виховання

ДНЗ (ясла-садок) №6 «Райдуга»

м. Нетішин, Хмельницька обл.

Формування елементарної життєвої компетентності та громадянської самосвідомості дошкільників на засадах козацької спадщини

«Перед минулим – зніміть капелюхи, перед майбутнім – засукайте рукава»

Народна мудрість

Постановка проблеми. У кожну історичну епоху виховується не абстрактна людина, а представник того чи іншого народу, носій певної національної культури. Сьогодні перед нами поставлено завдання виховати інтелектуальну, високогуманну людину, патріота свого народу, землі своїх батьків.

Педагогіка через виховання та навчання дітей відтворює, продовжує і розкриває у кожному наступному поколінні народ, націю. Тому й національний підхід у науковому розв’язанні педагогічних проблем є обов’язковим. Саме на такий шлях у трактуванні національної педагогіки орієнтував нас К.Д. Ушинський, який науково довів, що «Незважаючи на схожість педагогічних форм усіх європейських народів, у кожного з них своя особлива національна система виховання, своя особлива мета і свої особливі засоби досягнення цієї мети» [1-С.272].

Сьогодення вимагає відродження і розвитку української національної системи освіти і виховання. Батьки та педагоги повинні усвідомити, що в процесі виховання кожної дитини мають застосовуватися численні вітчизняні пізнавально-виховні традиції.

Наша країна на сучасному етапі історичного розвитку потребує зрілої активної особистості, справжнього громадянина. Удосконалення суспільства здійснюється через систематичну й спрямовану роботу над розвитком і становленням особистості.

Виховання не може бути абстрактним, воно завжди носить національний характер. Українське національне виховання – це козацьке виховання, бо українці – нація козацька; козаки були типовими представниками рідного народу, вони втілювали волелюбний національний характер, відображали його потреби, інтереси, прагнення.

Саме багатовіковий визвольний козацький рух і створив самобутню і високоефективну, близьку до європейської, національну систему освіти і виховання – козацьку педагогіку, яка є частиною народної педагогіки, що мала за мету формування у підростаючих поколінь синівської вірності рідній землі, Батьківщині.

Українська педагогіка за своїм змістом і спрямуванням має гармонійно поєднувати могутню культуру і духовну "трійцю" - історію, сучасне та майбутнє нашої нації і держави. Вона покликана утверджувати в серцях і душах, реальних справах, діяльності і поведінці кожного вихованця культурно-духовні традиції, цінності рідного народу, вищі здобутки світової цивілізації.

В Національній Доктрині розвитку освіти (розділ З.ст.4) зазначається, що «освіта має гуманістичний характер і ґрунтується на культурно-історичних цінностях українського народу, його традиціях і духовності», тому нормативні документи стосовно дошкільної освіти врахували це положення. 

У Законі України «Про дошкільну освіту» (розділ 1.ст.7) вказано, що одним із завдань дошкільної освіти є: «...виховання у дітей любові до України, шанобливого ставлення до родини, поваги до народних традицій і звичаїв, державної та рідної мови, національних цінностей українського народу...». Базовий компонент дошкільної освіти орієнтує на те, що «...система дошкільної освіти має забезпечувати прилучення дитини до системи цінностей культури і традицій українського народу...» [2].  Програма розвитку дитини дошкільного віку «Українське дошкілля» поставила перед працівниками дошкільних закладів завдання щодо прилучення дітей до культури минулого та сучасності свого народу. Дошкільна освіта має враховувати традиції, особливості, менталітет народу, що проживає на певній території, а також ідеї розвитку національної культури, досвід народної педагогіки по вихованню у дітей дбайливості, любові до рідного краю. Програма розвитку дітей старшого дошкільного віку «Впевнений старт» орієнтує педагогів на забезпечення становлення системи елементарних цінностей, позитивного ставлення до людей, залучення дитини до національної та світової культури.

Мета статті - з’ясувати роль козацької педагогіки у формуванні елементарної життєвої компетентності та громадянської самосвідомості дошкільників.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Теоретичне обгрунтування означеної проблеми знаходимо в наукових дослідженнях Л.С. Вигодського, О.В. Запорожця, О.М. Леонтєва, С.Л. Рубінштейна та інших, які наголошують про необхідність залученя  особистості до національних надбань вже в дошкільному віці через привласнення суспільно-історичного досвіду.

Автори концепції української козацької педагогіки В.Г. Кузь, Ю.Д. Руденко, З.О. Сергейчук вважали, що дошкільне родинне виховання утверджувало високий статус батьківської і материнської народної козацької педагогіки. Про грунтовну і розгалуджену систему навчання і виховання козаків писали видатні вчені М. Грушевський, Д. Дорошенко, Д. Яворницький. Зарубіжні дослідники М. Аркас, П. Алепський, Г. Боплан, Ф. Боденштандт глибоко захоплювались духовністю, подвижництвом, всебічною загартованістю козаків. 

С. Сірополко, І. Пуха, В. Панащенко, Д. Федоренко, М Стельмахович відзначають, що в козацькому вихованні широко застосовувалися ідеї і засоби народної педагогіки, так як козаки були типовими представниками рідного народу, вони виробили «програму виховання козака» і «виховання на козацьких традиціях». Д. Яворницький наголошує на значущості використання вільного часу козаків для фізичної підготовки дітей [10].

Роботи професорів А.М. Богуш, К.Л. Крутій, методичні рекомендації кандидата педагогічних наук Г.І.Григоренко спрямовують педагогів–дошкільників на використання козацької педагогіки в практиці роботи дошкільних навчальних закладів [3].

А також теоретичним підгрунтям, на нашу думку, є взаємозв’язок: «освіта – національна культура – особистість». Завдання будь якої освіти – залучення людини до культурних цінностей науки, мистецтва, моральності, права, господарства. 

Виклад основного матеріалу. Патріотично-наснажена громадська активність особистості повинна постійно підвищуватись в процесі виховання, самовиховання і самовдосконалення, переростати, у відповідності до вікових особливостей, в громадсько-політичну, державницьку діяльність.

Важливим напрямком патріотичного виховання дошкільників є прилучення до народознавства - вивчення культури, побуту, звичаїв рідного народу. Дошкільників ознайомлюють з культурними і матеріальними цінностями родини і народу, пояснюють зв'язок людини з минулими і майбутніми поколіннями, виховують розуміння сенсу життя, інтерес до родинних і народних традицій.

Прилучаючись до народознавства, діти поступово утверджуються у думці, що кожен народ, у тому числі й український, має звичаї, які є спільними для всіх людей. Пізнаючи традиції, народну мудрість, народну творчість (пісні, казки, прислів'я, приказки, ігри, загадки тощо), розширюючи уявлення про народні промисли (вишивка, петриківський розпис, яворівська іграшка), вони поступово отримують більш-менш цілісне уявлення про втілену в художній і предметній творчості своєрідність українського народу. Водночас у дітей розширюються знання про характерні для рідного краю професії людей, про конкретних їх представників. При цьому вихователь повинен не стільки піклуватися про збагачення знань, скільки про їх творче засвоєння, розвиток почуттів дітей. У дошкільному віці вони залюбки беруть участь у народних святах і обрядах, пізнаючи їх зміст, розвиваючи художні здібності, навички колективної взаємодії.

Щоб сформувати в дітей активну життєву позицію, громадянські переконання та ідеали, необхідно насамперед навчити їх визначити моральні цінності. Надання емоційної забарвленості, моральної оцінки знанням - пріоритетне завдання вихователя, всього педагогічного колективу. Без цих двох "вогників" педагогічної діяльності навчально-виховний процес "засушується", неодухотворюється.

Педагоги повинні пам'ятати велику істину, що перемогу в житті здобуває не сила рук і навіть не сила розуму, а сила духу.

Найвищих вершин розум особистості сягає тоді, коли в ньому сформована сила духу. Розум, не зігрітий серцем, інтелект, байдужий до долі народу, нації, Батьківщини, перетворюється на соціально-індиферентну силу, а то й на небезпеку, загрозу.

Творчо відроджуючи вітчизняні виховні традиції, педагоги нашого дошкільного навчального закладу успішно використовують ідеї, принципи, засоби козацької педагогіки з метою поліпшення героїко-патріотичного виховання дошкільників, формування у них високої шляхетності, сили волі і сили духу, усвідомлення прав і обов'язків перед Батьківщиною, відповідальності перед рідним народом.

Відродження козацьких традицій є надзвичайно потрібною і важливою справою. Постане сучасне українське лицарство – духовно постане Україна. Сьогодні нам належить продовжити велику місію козацтва. Козаки знову мають стати захисниками честі й гідності України, її традицій та культури.

Загальновідомо, що поглиблення і примноження козацько-лицарських традицій в сучасних умовах сприятиме нарощенню зусиль державотворчого спрямування, піднесення духовності як кожної особистості зокрема, так і всього народу, суспільства в цілому.

Українська держава сприяє відродженню українського козацтва, популяризації серед молодого покоління козацьких ідеалів і принципів, вихованню молоді на славних традиціях наших предків.

Висока козацька духовність, яка за своєю суттю, змістом і характером у кращих своїх виявах була справді лицарською, забезпечувала бурхливий розвиток усіх сфер життя України в епоху великого відродження нашого народу.

Відомо, що про українське козацтво значна частина сучасної молоді має, як правило, поверхове і спрощене уявлення. Здебільшого сприймають козаків лише як воїнів, які боролися з ворогами, захищали від них рідну землю. Насправді ж козацтво було не лише військовим, а й яскраво вираженим національним, соціальним, політичним, державним, культурно-історичним, психолого-педагогічним феноменом. Сила, велич і могутність козацтва були настільки впливовими, суспільно значущими, що кожен українець прагнув стати козаком.

Кожному вихователю необхідно ґрунтовно продумати і систематично реалізувати в щоденній навчально-виховній роботі з дошкільниками цілісну систем пізнання дітьми національних пріоритетів українського козацтва, пробудження в них глибокого інтересу до вітчизняного лицарства.

Ми, педагоги, маємо зробити великий внесок у формування "Гуманітарної аури нації", яка повинна світитися змістом "свого неповторного національного варіанту", "Могутньою силою мистецтва і науки", енергією "ідеї історичного безсмертя нації". (Ліна Костенко).

Дотримуючись положень, закладених у Базовому компоненті дошкільної освіти, в якому основний шлях виховання уявлень дошкільника розглядається як просування дитини до загальних гуманістичних цінностей, що розкриваються через залучення її до своєї національної спадщини ми вирішили створити єдину системну модель роботи колективу з дітьми, батьками, громадськістю та власне з членами самого колективу. Ця модель охоплює тривалий проміжок часу, всіх суб’єктів дошкільної освіти. Лише тоді можна говорити про певний результат. Така система створена колективом нашого закладу та апробована впродовж багатьох років. Щороку вносились певні корективи, змінювались заходи, доповнювались новими або оновлювався зміст тих, які отримали позитивні відгуки.

МОДЕЛЬ

інтеграційного підходу щодо формування елементарної життєвої компетентності та громадянської самосвідомості дошкільників

на засадах козацької спадщини

Специфіка моделі полягає в інтеграційному підході до вирішення пізнавальної,розвивальної, виховної, мети. 

Пізнавальна мета. Формувати в дітей:

• систему елементарних знань про символи українського народу, обереги, традиції, звичаї, культуру, їх вплив на формування особистості;

• узагальнені цілісні уявлення та елементарну систему знань про історичні витоки України та козацтво;

• дати поняття про суспільство, Батьківщину як історично сформовану державу з багатою духовною спадщиною;

– здійснювати вивчення і пропаганду культурних надбань козацтва, впровадження козацьких виховних традицій в освітній процес дошкільного закладу.

Розвивальна мета. Розвивати:

– первинні ціннісні орієнтації в суспільному житті, культурній спадщині українського народу;

– морально-патріотичні емоції та почуття, соціально-значущі мотиви поведінки;

– науково обгрунтований світогляд, самовизначення в ньому, активність щодо пізнання світу;

– сенсорну сферу дитини, стійкий інтерес та позитивно-емоційне ставлення до історичної спадщини народу;

– усвідомлення свого «Я» (фізичного, психічного, соціального) в суспільстві, свого місця серед інших людей.

Виховна мета. Виховувати:

– патріотизм, культуру почуттів і спілкування, громадянськість;

– соціально-активну творчу особистість, здатну дбайливо ставитися до історичного минулого;

– відчуття елементарної відповідальності за майбутнє Батьківщини;

– любов до свого народу, своєї Батьківщини, відчуття себе її часткою;

– повагу до державної та народної символіки, рідної землі, природи, мови, культури, традицій, народу, батьків, родини;

– впевненість у своєму власному «Я», віру у свої сили, здібності, майбутнє;

– патріотичні почуття через впровадження козацьких виховних традицій;

– високі лицарські якості, шляхетність, моральні чесноти, почуття милосердя;

– силу волі і силу духу, плекання віри, любові і надії.

Концептуалізація освітньої діяльності:

– програмно-методичне та дидактичне забезпечення освітнього процесу дошкільного навчального закладу;

– готовність педагогів до змістовно-насиченої різноманітної діяльності з дітьми;

– самореалізація особистості педагога і дитини через творче прилучення до культурно-філософського горизонту довкілля, соціально-психологічне проектування їхнього духовно-креативного буття;

– створення предметно-ігрового розвивального середовища в групі, інших приміщеннях та на подвір’ї дошкільного закладу;

– встановлення тісної взаємодії всіх суб’єктів освітнього процесу (всі категорії педагогів, батьки, представники громадськості);

– відповідний рівень професійної компетентності педагогів щодо організації і проведення освітньо-виховної діяльності;

– орієнтація на особистість дитини, розкриття її інтересів, індивідуалізація та диференціація;

– урахування педагогічного досвіду колег та сімейного виховання;

– інтеграція різних видів дитячої діяльності. 

Основна ідея нашої роботи:

• формування особистості дошкільника повинно відбуватися через привласнення суспільно-історичного досвіду, втіленого в матеріальних і духовних цінностях;

• формування людських цінностей і гуманістичної спрямованості особистості;

• взаємозв’язок національного та інтернаціонального виховання;

• окреслення контурів дошкільного закладу з його основною соціально-психологічною місією – готувати розумово здібного, духовно розвиненого громадянина України, створюючи необхідні і достатні умови для поступового духовно-креативного росту особистості педагога і дитини.

Для досягнення цього в нашому дошкільному закладі створені умови: працює 12 груп, в яких виховується понад 240 дітей, більшість яких вважає себе маленькими козачатами. І це є результатом того, що вже багато років висококваліфікований колектив наполегливо виховує в дітях почуття справжнього громадянина, спираючись на народну етику, формуючи у своїх підопічних основи народної моралі на засадах козацької педагогіки. Дієвість цього питання забезпечується зацікавленістю та допомогою батьків. Родини, більшість яких – українці, прагнуть до того, що б їх діти знали та шанували своє коріння, але і родини інших національностей активно підтримують ініціативи педагогів.

Вся система виховної роботи в дошкільному навчальному закладі базується на ідеях козацької педагогіки як частини народної педагогіки. Діяльність усіх джерел організованого впливу на виховний процес у дошкільному навчальному закладі спрямовано на творче продовження в сучасних умовах козацьких звичаїв і традицій, вироблення в кожної дитини прагнення розвивати в собі кращі людські риси українця-патріота.

Колектив дошкільного закладу добре усвідомлює, що дошкільники, які підростають і готуються до вступу в доросле життя, наполегливо потребують своєчасного поступального формування духовних запитів, пробудження пізнавальних інтересів, збагачення емоційної сфери особистості. Задоволення цих потреб залежить, в першу чергу, від нас та батьків, нашого уміння розуміти і відчувати душу дитини, реагувати на її духовні поривання компетентними та доступними дитячому розумінню відповідями та впливами на почуття малюка в процесі тісного довірливого спілкування. Вся робота проводиться з огляду на соціальне замовлення нашого суспільства щодо виховання національно свідомих, патріотично налаштованих громадян, вихованих на кращих історичних, культурних традиціях українського народу, нерозривних зв’язках минулих і прийдешніх поколінь українців, небайдужих до свого історичного минулого, неспокійного сьогодення і невизначеного майбутнього.

Роботу за цією темою з дітьми дошкільного віку ми розглядаємо як засіб виховання та всебічного розвитку лише за умови її систематичної та цілеспрямованої діяльності. Тому системна модель була доповнена змістовими моделями реалізації проблемної теми.

З педагогами проводились: проблемні семінари: «Козацька педагогіка», «Співпраця дошкільного закладу і сім’ї по впровадженню ідей і засобів козацької педагогіки»; консультації: «Сутність і особливість козацької педагогіки», «Особливості впровадження козацької педагогіки в практику роботи ДНЗ», «Коли і як виникло козацтво?»; колективні перегляди занять: «Знайомство з бандурою», «Харчування козаків», «Гість з минулого», «Будівництво фортеці», «Мандрівка на Січ», «Гетьмани України». Все це забезпечило розширення знань педагогів про принципи ідей козацької педагогіки, підвищило інтерес до її історії. Постійно відслідковувались наслідки методичної роботи через діагностування педагогів.

Взаємозв’язки з соціумом базуються на заходах роботи з Нетішинським козацьким полком, налагодження зв’язків з краєзнавчим музеєм міста Нетішин, телеканалом МТВ «Лотел – СКТБ». Складено план роботи гуртка українознавства «Маленькі козачата», в якому визначені різні форми спільної роботи з Нетішинським козацьким полком: свято козацтва, засідання «Батьківського ліцею»; заняття «Школи маленьких козачат», гуморина «Де козацький сміх лунає – там журби немає», розвага «Люби і знай козацький край», спортивне змагання «Краса тіла, краса руху – це краса козацького духу», проведення трудових десантів до Дня Землі, екологічних походів, екскурсій в краєзнавчий музей м. Нетішина.

Плануючи роботу з дошкільниками, передбачаємо використання різних видів та форм роботи на основі інтеграціі змісту за лініями розвитку та інтеграції знань з різних розділів нині чинних загальнопедагогічних програм: художня література, народознавство, художня естетична діяльність, розвиток мовлення, ознайомлення з довкіллям тощо. На основі вищесказаного і був створений проект для дітей старшого дошкільного віку «Школа маленьких козачат».

Формування у дітей почуття національної гордості, свідомості, виховання поваги до національних народних традицій, знайомство з козацтвом проходить під час тематичних Тижнів до Дня Козацтва. Традиційними стали свята «Козацькому роду - нема переводу», «Люби і знай козацький край», «Козацькі забави» тощо. Щорічно, 14 жовтня в день Покрови Пресвятої Богородиці, в дошкільному закладі урочисто і піднесено проводиться калейдоскоп заходів до Дня Козацтва за участі широкого загалу козаків, дітей, батьків, працівників закладу, гостей, преси, телебачення. В цей день щорічно відбувається посвята дошкільників у козачата. Завжди на святі присутній отаман Нетішинського козацького полку Грицаєнко О.О. із своїми товаришами-козаками, які є активними учасниками всіх дійств: конкурсів, ігор, естафет, забав козацької доби, козацьких танців, гумору.  Діти із захопленням спостерігають за Бойовим гопаком старших козаків. У дітей розвивається дотепність, кмітливість, гнучкість розуму, формуються основи мудрості, відважності, шляхетності. Національна музика і танці, художня образність - все це гармонійно впливає на всіх учасників таких заходів.

Навчально-виховним процесом керують досвідчені педагоги, які докладають багато зусиль, щоб виховати малят добрими, чуйними дітьми, які люблять і знають свій край, шанують його символи і традиції. Запорукою успіху в цій важливій справі є тісне співробітництво з родинами вихованців. У садку часто відбуваються просвітницькі заходи, спрямовані на організацію взаємодії родини і дошкільного закладу: індивідуальні, групові консультації, бесіди, анкетування, тестування, засідання «Батьківського ліцею», виставки спільних робіт дітей та їх батьків, участь в тематичних тижнях, святах. Всі ці заходи мають безпосередній вплив на формування почуття самосвідомості і гордості, почуття відповідальності за збереження роду, честі, моралі, звитяги, лицарської шляхетності.

Внаслідок всієї роботи у дітей розширено практичні знання про козаків, історію рідного краю, сформовані чесноти притаманні козакам. Це не залишається на порозі дошкільного навчального закладу. Ми відслідковуємо наших випускників у школі. Дуже приємно чути від вчителів, батьків, що наші діти чемні, виховані, патріотично налаштовані, що виділяє їх серед інших учнів.

За результатами моніторингу дошкільники нашого закладу навчилися спостерігати, порівнювати, співпереживати, дивуватися, радіти, захоплюватися, сумувати, обурюватися, оцінювати себе, оточуючий світ та своє місце в ньому.

Наша робота сприяла підвищенню інтересу педагогів міста до історії козацтва, обміну досвіду використання козацької педагогіки в дошкільних закладах міста. Колектив дошкільного навчального закладу знаходиться у постійному пошуку, враховуючи сучасні вимоги щодо створення предметно-розвиваючого середовища.

Розуміючи те, що козацька педагогіка є багатоаспектною, високоідейною, високоморальною, духовною, гуманістичною, вічною проблемою колектив дошкільного закладу буде продовжувати роботу щодо озброєння дітей системою знань та їх виховання на засадах козацтва, працюватиме над:

• створенням партнерських зв’язків з дошкільними навчальними закладами України, які працюють над даною проблемою;

• розповсюдженням матеріалів з досвіду роботи через публікації в фахових періодичних виданнях;

• продовженням соціального партнерства через сумісні проекти з закладами освіти, батьками, громадськими інституціями;

• впровадженням в роботу дошкільного навчального закладу передового педагогічного досвіду педагогів області та України.

Отже, здійснення патріотичного виховання підростаючого покоління крізь призму козацької педагогіки значно активізує розвиток національної самоповаги, ідеї збереження та розвитку традицій національного відродження. Це наше невичерпне джерело енергії, сили духу, які через національне виховання можуть передаватися кожній дитині, кожній родині.

Список використаних джерел

1. О народності в громадському вихованні // Ушинський К.Д. Вибрані педагогічні твори. - М., 1968. - С.272.

1. Базовий компонент дошкільної освіти / Науковий керівник: А. М. Богуш, та ін//. К.: Видавництво, 2012.

2. Богуш А.М. Українське народознавство в дошкільному закладі: практикум: навч. посіб./А.М.Богуш, Н.В.Лисенко. - К.: Вища шк., 2003.

3. Гавриш Н. Виховання національної самосвідомості дошкільнят засобами українознавства, Київ, 2010.

4. Гутник, І. Козацька педагогіка як складова системи національного виховання молоді / І.Гутник // Початкова школа. – 2003. − № 10.

6. Козацька педагогіка (концепція) // Освіта. – 1992. – 1 вересня.

1. Кононенко П. Українське козацтво: шляхи розвитку, традиції виховання молоді. Освіта, №41, 21-28 серпня2003.

8. Національна Доктрина розвитку освіти

9. Програма розвитку дитини дошкільного віку «Українське дошкілля» / О.І.Білан, Л.М.Возна, О.Л.Максименко та ін.-Тернопіль. Мандрівець, 2013.

1. Яворницький Д.І. Історія запорізьких козаків: У 3-х т.- Т.І.- К., 1990.-580 с.