Різноманітність земноводних. Роль земноводних у екосистемах та житті людини. Охорона земноводних.

Тема. Різноманітність земноводних. Роль земноводних в екосистемах та житті людини. Охорона земноводних.

Цілі: ознайомити учнів з різноманіт­ністю земноводних, дати харак­теристику кожному ряду й окре­мим видам тварин, розкрити зна­чення амфібій у природі й житті людини, необхідність їх охорони, ознайо­мити з видами, занесеними до Червоної книги України; розви­вати пізнавальний інтерес, ло­гічне мислення, удосконалювати навички самостійного здобуття знань, уміння робити висновки, узагальнювати; розвивати вміння порівнювати; формувати нави­чки роботи з науково-популяр­ною літературою, виділяти голов­не; виховувати любов, дбайливе ставлення до природи; вихову­вати працелюбність, старанність, допитливість, відповідальне став­лення до охорони земноводних.

Методи і прийоми: робота з підручником та додатко­вою літературою; бесіда; створен­ня таблиці; використання грамза­писів; випуск листівки «Народна мудрість»; виготовлення ілюстрацій; розв'язування кросворду, робота з мультимедійною дошкою.

Тип уроку: вивчення нового мате­ріалу.

Форма проведення уроку: урок - екскурсія

Обладнання: мультимедійна дошка, ілюстрації, грамзаписи, зошити, під­ручники.

Запис на дошці

Земноводні або амфібії — перші

хребетні, які перетнули поріг водного

середовища. Перші завойовники суші!

Еволюційні прабатьки плазунів,

птахів, ссавців і, нарешті, людини.

І. Акімушкін

ХІД УРОКУ

І. Організація класу

II. Актуалізація опорних знань учнів

1. Бесіда

1. Який клас тварин ми вивчаємо?

2. Чому він має таку назву?

2. Робота з мультимедійною дошкою.

Завдання: встановити відповідність.

а) Будова земноводних

б) Скелет земноводних.

III. Мотивація навчальної діяльності учнів

Вчитель. Земноводні — найменш численний клас хребетних і нараховує близько 4000 видів. Але вони дуже різнома­нітні, і тому вчені поділили їх на три ряди: Безногі, Безхвості, Хвостаті.

Уявіть собі ми потрапили в тераріум. Тераріум — приміщення або посудина для утримання дрібних наземних тва­рин, головним чином земноводних, плазунів, гризунів, щоб проводити спостереження за їхнім життям. Давайте здійснимо уявну подорож по ньому. З якими тваринами із класу земноводні ми можемо там зустрітися? Повідомлення теми і мети уроку. Учитель називає основні завдання уроку.

IV. Вивчення нового матеріалу

1. Бесіда.

Завдання. Відкрийте підручник на стор.170 – 171. Розгляньте малюнки, чим відрізняються представники?

1. Учитель дає загальну характеристику ряду Безногі земноводні. Учні роблять записи в таблицях, які вони підготували дома «Різноманітність земноводних».

"Безногі земноводні" - ряд хребетні хребетних тварин класу земноводні земноводних. Безногі є найменшим рядом земноводних, які мають лише близько 170 видів.

Повідомлення учня. Під час екскурсії до тераріуму мене здивувала тварина, схожа на черв’яка. Я поцікавився у працівника, що це за тварина, мені сказали, що це представник класу земноводних – рибозмій. Назва цейлонського рибозмія може ввести в оману, але насправді це зовсім не риба і не рептилія, а справжня амфібія, хоча й безнога. У рибозмія немає кінцівок, а хвіст сильно редукований. Його(розміри до 10 см) можна легко сплутати з дощовим черв'яком, або змією. Шкіра гладенька і часто забарвлена в матовий темний колір. На щелепах майже немає зубів. Очі покриті тонким шаром шкіри, через що вони можуть розрізняти лише світло і темряву. Добре розвинений нюх. Вібрації землі також грають роль при орієнтації. Дихання здійснюється за допомогою правої легені, ліва легеня, як правило, редукована. Як і в інших земноводних, дихання також частково здійснюється через шкіру і слизові оболонки рота. Харчуються дрібними тваринами, в основному дощовими черв'яками. Воліють жити у вологих регіонах, часто поблизу водойм.

Запліднення відбувається в тілі самки. Для цієї тварини характерне надзвичайно рідкісне серед земноводних явище – турбота про нащадків. Після відкладання яєць у ґрунт самиця обвиває кладку кільцями свого тіла, захищаючи її від висихання.

Молоді особини живуть як у воді, так і на суші. Ночами вони полюють у водоймах, а в денний час зариваються в землю в прибережних ділянках.

2. Безхвості земноводні.

Вчитель. Ми переміщаємося в наступну кімнату, де можна почути наступне - звучать голоси жаб.

Запитання. Голоси яких тварин ми зараз почули?

Що вам відомо про них?

1 – учень. Легенда про жабу:

У всі часи ця тварина викликала у європейських народів неприязнь, а часом вважалася небезпечною і отруйною. На Сході ж ставлення до жаба було зовсім іншим. В'єтнамський Каук - божество з виглядом жаби. За переказами, одного разу під час тривалої посухи ця жаба зібрала всіх тварин і повела весь натовп до небесного правителя просити дощу. З тих пір, як тільки бог почує квакання жаб, він тут же насилає на землю дощ. Тому у в'єтнамців жаба - символ родючості й багатства.

2 –й учень. У Стародавньому Китаї трьохлапа жаба - богиня монет. Її зображення в будинку обіцяло хороший достаток.

3 –й учень. У австралійських аборигенів є легенда, яка розповідає, яка неймовірна історія трапилася одного разу із звичайною жабою. Маленькій непримітній жабі доводилося весь час триматися напоготові, щоб не бути роздавленою іншими тваринами. Це псувало їй настрій, і вона вирішила вирости. Терпляче маленьке жабеня почало пити воду з калюж і боліт, потім зі ставків і озер, потім взялася за струмки і ріки. Вона роздулася так, що перевершила розмірами самих великих тварин і врешті - решт стала схожа на гору. Жаба випила всю прісну воду і тепер сиділа нерухомо з витріщеними очима, готова луснути від рідини. З почуттям величезної гордості дивилася вона з висоти на бідних тварин, які знемагали від спраги. Вони прекрасно бачили, що жаба насилу утримує в собі випиту воду, але через її величину ніхто не смів напасти на неї. І тоді вони вирішили її розсмішити. Першою почала кривлятися і блазнювати мавпа. Бачачи її гримаси і кривляння, тварини просто падали зо сміху, забувши на час про своє горе. Однак жаба залишалася до всього байдужою й не розтискала рота. Багато тварин продемонстрували свої клоунські таланти, викликаючи захоплення публіки, але жаба як і раніше була незворушна. Нарешті настала черга вугра. Гнучкий і стрімкий, немов чорна блискавка, вугор піднявся на кінчику хвоста і почав свій танець. Він так кумедно звивався, що жаба насилу стримувала себе. Коли ж вугор згорнувся, наче зав'язаний бантиком мотузковий вузлик, жаба буквально вибухнула від сміху. Негайно ж з неї хлинули потоки води, і посухи прийшов кінець.

4 – учениця «Жаб’ячі приваби»- інсценування.

У ставочок, як в люстерко,

задивилась жабка:

— Ой, яка ж струнка постава,

граціозна лапка!

Очі виразні, булькаті,

вирячені в міру,

ще й бородавки розкішні

укривають шкіру.

Раджу добре роздивитись

всі мої приваби

перед тим як говорити,

що страшні, мов жаби.

1. Характеристика земноводних ряду Безхвості.

Квакша (деревна жаба) - учні заслуховують голос квакші.

В тераріумі мене зацікавила маленька тварина до 4 см завдовжки. Це єдиний представник земноводних України, який живе на кущах та деревах, її дуже легко відрізнити від усіх інших безхвостих за яскраво-зеленим забарвленням та особливими круглими розширеннями на кінчиках пальців. Це присоски, своєрідні орга­ни прикріплення. Завдяки їм квакша може прилипати до плоских предме­тів —листя, стовбурів дерев, навіть до скла — і пересуватися по вертикаль­них поверхнях. Вона здатна робити відносно великі стрибки. Таким чи­ном квакша переміщується з гілки на гілку, з дерева на дерево, при цьому влучно ловить комах на льоту. Удень квакші висять де-небудь на шістку і захопле­но співають або сплять, а з настанням сутінок спускаються на землю і купа­ються в росі — п'ють її шкірою, а потім вирушають на полювання, виявляю­чи великий апетит: 70 % усіх найме­нувань сільськогосподарських шкід­ників опиняються в шлунку квакші. Нереститься у водоймі, куди опуска­ється на деякий час. Період розмно­ження досить тривалий і закінчуєть­ся тільки на початку літа. Відкладає 800—1000 ікринок. Через півтора-два тижні з'являються пуголовки, які за три місяці перетворюються на мо­лодих квакш. Іноді пуголовки зиму­ють у водоймах до весни. На зимів­лю ховаються в жовтні. Зимують на суші в норах полівок, піщаних ямах та інших укриттях.

Кумка (жерлянка)

А я під час екскурсії по тераріуму звернув увагу на тварина невеликих розмірів, до 5 см завдовжки. Поширена по всій території України, за винятком гірсько­го Криму та Карпат. Живе пе­реважно в замулених зарослих во­доймах, але зустрічається і в джере­лах, криницях. Уночі, а іноді й удень, весь теплий період року, з найближчого болітця чи канави можна чути характерний голос кумки: «кум – кум - кум». Після зими кумка з'являється наприкінці березня — на початку квітня. У квітні самка відкладає ікру (80—100, іноді більше, штук). Через вісім-десять днів з'являються пуго­ловки, які приблизно через три мі­сяці перетворюються на дорослих кумок. На зимівлю ховаються в жовтні. Зимують на суходолі. Живляться дрібними водяними і наземними безхребетними. Шкіра кумок виділяє таку речовину яка, потрапляючи в око чи рану, опікає як кропива. Так кумка захищається від хижаків. А ще вона відлякує ворогів, демон­струючи червоне черевце.

Вчитель. А ще серед представників Безхвостих земноводних можна зустріти таку цікаву тварину, яка називається Сурінамська піпа - демонстрація фільму.

Поширена в північній Америці й ся­гає довжини 220 мм. Вона веде водя­ний спосіб життя: часто оселяється в зрошувальних каналах на планта­ціях. Під час парування самка про­совує під самцем собі на спину яй­цеклад, а самець натискає на нього й поодинці видушує яйця. У такий спосіб від 40 до 114 ікринок майже рівномірно розподіляються на спи­ні самки і потрапляють у розміщені на ній комірки, які невдовзі набува­ють шестигранної форми. Зверху ко­мірки вкриті шкірястою кришечкою, що утворюється з оболонок яйця. Пе­регородки між комірками тонесенькі й багаті на кровоносні судини. Ікрин­ки піпи великі — діаметром 6—7 мм — і багаті на жовток. Через 82 доби по­вністю сформовані молоді тваринки розривають комірки і покидають їх, а самка, тручись об каміння і траву, стирає залишки комірок і після линь­ки вкривається новою шкірою.

Жаба повитуха.

Мене привабила тварина з пояском кругом тулуба. Я вирішила дізнатися про неї більше. І ось що мені вдалося. Це жаба повитуха.

Довжина: доросла жаба 4-5 см. Маса: 9-10 г.

Тримаються поодинці або групами. Жаби-повитухи вдень сидять в укриттях під каменями, стовбурами дерев або в норах гризунів. Під покривом темряви вони покидають притулки і виходять на полювання. У якості корму для жаби-повитухи підходять усі маленькі комахи, яких вона здатна проковтнути: жуки, цвіркуни, клопи, гусениці, мухи, а також багатоніжки. Дрібну здобич жаба-повитуха притримує кінчиком липкого язика. Пуголовки харчуються рослинною їжею, обгризаючи водні рослини дрібними роговими зубками. Проте відомо, що вони приймають і тваринну їжу.

Жаба-повитуха має таку особливість, що турботу про ікру бере на себе самець, який носить яйця на собі доти, доки з них не вилупляться пуголовки. Теплими травневими ночами самці дзвінко співають, приваблюючи самок. У період відкладання яєць вони люто б'ються за самок. Самки жаб-повитух викидають шнури з ікрою, яку самці запліднили. Потім самці обмотують шнури навколо своїх задніх лапок. Самці носять на собі ікру декілька тижнів. Самець повинен підтримувати оболонки яєць у вологому стані. Незадовго до появи пуголовків самець жаби-повитухи, слідуючи інстинкту, входить у водоймище і занурює задню частину тіла у воду. У цей час пуголовки виходять з яєць. Спину жаби-повитухи вкривають маленькі бородавки, з яких, коли жаба знаходиться у стані роздратування або якщо на неї нападає ворог, виділяється отруйна рідина із сильним запахом. Цей засіб самозахисту є настільки ефективним, що примушує будь-якого хижака припинити атаку. Завдяки цій особливості жаба-повитуха практично немає біологічних ворогів: її отрута відлякує не тільки наземних хижаків, але й риб.

Жаба – голіаф.

А я звернула увагу на саму велику тваринку в тераріумі – це жаба-голіаф - найбільша із сучасних жаб. Повна довжина голіафа від морди до пальців лап може досягати 33 сантиметри. Максимальна вага жаби - 6 кілограмів, в основному - від 3 до 3,5 кілограмів.

Зовні схожа на звичайну жабу. Жаба - голіаф любить, щоб вода була кришталево чистою, повною кисню. Велику частину дня голіаф сидить на виступі скель, що утворюють водоспади, і при найменшій небезпеці стрибає в пінистий потік і ховається під водою, де може знаходитися 10-15 хвилин. Коли небезпека минає, на поверхні води з'являються кінчик носа й випуклі очі жаби, а потім і весь тулуб. Короткими поштовхами у воді і стрибками по суші жаба вибирається на берег, залазить на виступи каменів або влаштовується під водоспадом на пляжі, де займає позу, зручну для стрибка у разі небезпеки або при появі видобутку.

Харчується голіаф в основному комахами і павуками, поїдає дрібних жаб, рачків, черв'яків і іншу живність, схоплюючи її швидкими рухами голови або роблячи різкі стрибки. Як і інші жаби, голіаф захоплює здобич щелепами, злегка здавлює її і проковтує цілком.

Голіафи дуже обережні і полохливі, підібратися до них важко, вони володіють хорошим зором і швидко помічають все, що пересувається навколо на відстані 40 метрів і більше.

Жаба-голіаф - зникаючий вид. З кінця 80-х років двадцятого століття до 2004 року популяція, за приблизними оцінками, скоротилася вдвічі через вживання в їжу місцевим населенням, вивезення за кордон і знищення звичного середовища проживання.

Учень. Мою увагу привернули хвостаті тварини. Я дізнався, що це також представники земноводних.

Хвостаті земноводні

У давньогрецькій міфології Тритон – морське божество, син бога морів Посейдона та Амфітріти. Його зображували у вигляді старця або юнака з риб’ячим хвостом замість ніг. Земноводні істоти, яких називають тритонами, мають здібності, яким цілком могли би позаздрити навіть герої казок і міфів. Одна із цих здібностей полягає у регенерації, або відновленні втрачених частин тіла. Так, втрачені лапи і хвости в них відростають за 4 місяці, а очі відновлюються за 10 місяців. Тритони можуть вмерзнути у зимову кригу, а відразу після її танення… ожити. Траплялося, що у сильну посуху тритони висихали, а їх нерухомі мумії лежали місяцями. Варто було волозі потрапити на тіло «мертвих істот», як вони несподівано ставали рухомими й оживали.

Тритон гребінчастий.

Я хочу розповісти вам про тритона гребінчастого –довжиною 12-15 см. Верх тіла у них чорний або темно-коричневий, низ – оранжевий, із чорними плямами. Спини самців прикрашає високий пилчастий гребінь. У квітні, відразу після пробудження, тритони переходять жити у водойми – болота, невеликі ставки, калюжі. В цей час у самки хвостовий плавець збільшується, вздовж спини з’являється жовта смуга. Наприкінці квітня – на початку травня самка відкладає ікру (за весь період розмноження від 60 до 700 яєць), старанно приклеюючи кожну ікринку окремо до листочків підводних рослин. Головна їжа тритонів – личинки комарів, личинки бабок, личинки жуків плавунців, дощові черв'яки, молюски, ікра риб та земноводних. Навесні і на початку літа вони живуть у воді, то підіймаючись на поверхню ковтнути повітря, то занурюючись у воду або вибираючись для відпочинку на плаваючий листок або камінь. Коли літо вступає в свої права, тритони перебираються жити на сушу, виходячи на полювання у сутінках. Спекотний день вони проводять у схованках в щілинах, норках під колодами, в купах листя. Головні вороги тритонів – вужі, гадюки, чаплі, лелеки. Зимують тритони під корінням, опалим листям, у льохах, норах гризунів, кротів. На зимівлю ці істоти ховаються в середині жовтня.

Плямиста саламандра

А я звернула увагу на плямисту саламандру

Трапляється на території України. Цей вид має яскраве забарвлення: чорне з жов­тими плямами. Шкірні залози сала­мандри виділяють речовину, отруй­ні властивості якої відомі ще здавна. Обороняючись, саламандра вибриз­кує майже на 20 см угору рідину, схо­жу на молоко Ця рідина отруйна, ви­літає з двох спеціальних залоз, роз­ташованих з боків голови. Не дуже великий хижак, який вхопив і не ви­плюнув плямисту саламандру, може поплатитися життям за таку необе­режність, її отрута саламандротоксин значно сильніша від отрути тритонів. Вона діє на ЦНС, викликає судоми, параліч, спазми дихальних шляхів, зупинку дихання. Сухого повітря са­ламандри не витримують — від пере­сихання шкіри вони швидко гинуть. Живляться плямисті саламандри сли­маками, дощовими черв'яками, гу­сінню, дорослими комахами, бага­тоніжками, павуками. Ціпеніють за зниження температури до+2...+4 °С. Високі температури переносять по­гано.

Вчитель. Охорона земноводних

Земноводні заслуговують на охоро­ну. В Україні діють відповідні зако­ни, але люди часто не усвідомлюють потребу охорони цих надзвичайно ці­кавих тварин. На жаль, здебільшого у людей існує відраза до цих беззахис­них істот. А, наприклад, в Угорщині, щоб ропухи не гинули під колесами автомобілів, коли вони масово пря­мують на нерест і перетинають шля­хи, для них споруджують спеціальні загороди й тунелі — переходи під до­рогами. У Швейцарії під час розмно­ження жаб у місцях їх масової мігра­ції на шосе встановлюють дорожні знаки із зображенням жаби.

Міжнародною спілкою охорони при­роди до Червоної книги занесені 33 види амфібій. До Червоної книги України занесені 5 видів земновод­них, а саме: тритон карпатський, три­тон альпійський, плямиста саламан­дра, ропуха очеретяна і жаба прудка. Всі вони мають у нас обмежене поши­рення. Тритони і саламандра пошире­ні тільки в Карпатах, ропуха очеретя­на—у Західному Поліссі (Львівській. Волинській і Рівненській областях), а жаба прудка — у передгір'ях Закар­паття.

На сьогодні під загрозою вимиран­ня через переслідування людиною знаходяться гірські свистуни, які збереглися лише на двох островах архіпелагу малих Антильських ост­ровів. Ці великі жаби — улюблені ла­сощі горців. Є реальна небезпека, що гірські свистуни закінчать своє існування у шлунках мешканців цих тро­пічних островів. Аналогічна доля за­грожує велетенським саламандрам, яких у Японії і Китаї відновлюють і споживають віддавна.

Демонстрація картинок – пам’ятники жабам.

Охорона земноводних – учениця зачитує вірш

Ну кто говорит,что лягушки уродцы!

Он должен, наверно, себе уяснить:

Закони свои у суровой природи,

И главная цель у живого — чтоб жить.

Прыгунья, пловчиха — в воде и на суше,

Наряд у лягушки удобен и прост

Зачем под водой ей пушистая шерстка,

И прыгать мешал бы искрящийся хвост.

Я знаю, и в сказке «Царевна лягушка»

Есть скрытый, но ясный для всех недосказ,

Что кто-то под шкурой лягушки озерной

От злобы царевну- красавицу спас.

Сказал ей: «Царевна, побудь-ка лягушкой».

Веселый й добрый лягушки народ.

В воде и на суше лягушачья шкурка

От зависти черной тебя сбережет.

И стала лягушкой царевна из сказки,

И ставши лягушкой, мы знаем, спаслась,

А чернне силы старались напрасно,

Как в сказке, царевны судьба удалась,

А сколько лягушек бесчисленно много,

Их можно считать и считать без конца

Отдали науке лягушачьи ноги,

На пользу науке отдали сердца.

Й если случайно лягушку ты встретишь,

Ты тихо скажи ей: «Лягушка, прости!»

Погладь осторожно прохладную лапку,

На волю, как в сказку, ее отпусти.

V. Узагальнення та систематизація знань учнів

1. Зробіть висновок про значення земноводних. Гра «Ланцюжок»

1. Земноводні є ланками в ланцюгах живлення.

2. Зменшують чисельність шкідли­вих безхребетних у лісах, садах, наполях, городах, луках.

1. Земноводні, які живуть біля во­дойм (жаби, кумки, тритони), по­їдають шкідників рибного госпо­арства (плавунців, водолюбів,водяних скорпіонів) і кровосис­них комах (комарів, мошок, ґе­дзів).

2. Їжа для людини.

3. Ставкова жаба відома в Західній Європі під назвою їстівна. На жабу-голіаф полюють як на справ­жню дичину, використовуючи лук і стріли. Існують спеціальні фер­ми з розведення окремих видів са­ламандр і жаб. Вартість м'яса жаб утричі вища, ніж риби.

5. У народній медицині Китаю та Японії здавна використовували сибірську жабу. Особливо ціни­ли китайці «жир жаби» — розбухлі яйцепроводи. Японці готували із жаб препарати для лікування пух­лин.

6. Отруту ропух у східній медицині використовували в разі кровотеч, виразок. Робили з неї ліки для лі­кування хвороб серця. Виготовле­на певним способом отрута китай­ської ропухи «Чан су» і нині ви­користовується в Китаї та Японії. Про лікувальні властивості отрути ропух знали і в інших країнах. Ар­гентинців вона рятувала від зубно­го болю, але передозування отрути призводить до трагічних наслідків. Наприкінці XIX ст. європейські медики, роблячи операції на ор­ганах зору, замінювали нею відо­мий знеболювальний кокаїн. Отруйні виділення шкіри жаб дереволазів використовують як анальгетики; рекомендують па­цієнтам після інфаркту міокар­да.

1. Тубільці Центральної та Півден­ної Америки змащують жаб'ячою отрутою наконечники стріл для
   полювання.

2. На основі вивчення будови і функціонування органа зору жаби біоніки створили прилад
   ретинатрон, який на аеродро­мах разом із радіолокаторами дає змогу добре розрізняти ру­хові об'єкти (літаки), стежити за ними.

3. Протягом багатьох століть жаби були і зараз є експериментальни­ми тваринами для зоологів, ана­томів, фізіологів, лікарів, фарма­кологів.

1. З іншого боку,,земноводні за­вдають шкоди рибному господарству, поїдаючи ікру та мальків риб.

2. Земноводні можуть бути пере­носниками небезпечного захво­рювання — туляремії.

3. Є проміжними хазяями червів - паразитів.

2. Розгадайте кросворд - робота з мультимедійною дошкою.

Завдання. Впишіть назви земноводних, які закінчуються на А

						Ж
				К
				Р
С

Відповіді: жаба, квакша, ропуха, саламандра.

3. Підбери пару - робота з мультимедійною дошкою.

Завдання. Складіть із літер на­зви земноводних або їх личинок.

1) РАВА, САД, МАЛ; 2) ВАШ, КАК;

3) ЛУГ, ОВО, КОП; 4) ХОР, УПА;

5) АЖ, АБ; 6) НИР, ТОТ.

Відповіді: 1. Саламандра. 2. Квакша. 3. Пуголо­вок. 4. Ропуха. 5. Жаба. 6. Тритон.

1. Збери картинку – робота в групах, учні працюють з аплікацією.

V. Підсумок уроку

Виставлення оцінок. Учні підраховують кількість набраних балів.

VI. Домашнє завдання

Вивчити 40, придумати сенквейн про земноводних.

Виписати в зошити прикмети пов’язані з земноводними.

Випустити листівки «Народна мудрість»;

Комунальний заклад «Луганський обласний ліцей»

Відкритий урок з біології

8 клас

Тема «Різноманітність земноводних. Їх значення у природі та житті людини. Охорона земноводних»

Вчитель Любченко Л.Я.

Луганськ 2013