Конспект уроку в 6 класі "Рептилії. Особливості будови та спосіб життя.

Тема уроку: Рептилії. Особливості будови та спосіб життя.

Мета уроку:

Освітня: ознайомити учнів з особливостями організації та процесів життєдіяльності плазунів.

Розвивальна: розвивати вміння знаходити взаємозвязки між обєктами вивчення та вміння аналітично мислити.

Виховна: виховувати розуміння важливості існування для нашої планети всіх живих організмів, які на ній існують.

Тип уроку:засвоєння нових знань.

Методи та методичні прийоми:відеофільм, словесні: бесіда, розповідь, пояснення; наочні: схеми, таблиці; самостійна робота.

Базові поняття: рептилії, рогові лусочки, панцир, линька, яйцеживородіння.,пойкілотермні і гомойотемні організми

Засоби навчання: схеми та плакати, підручник, компютер, ТV.

Структура уроку.

1.Організаційний момент.

Вчитель вітається з учнями, організовує їх до уроку (налаштовує на робочий лад), перевіряє відсутніх.

2. Перевірка домашнього завдання.

Слово вчителя:

Домашнім завданням вам було підготувати доповідь про Амфібій, а саме про те як вони піклуються про потомство. А також ви повинні були доробити таблицю. (Бажаючі учні по-черзі відповідають з доповідями біля дошки, в цей час вчитель проходить по класі та перевіряє таблицю, на вибір у 2-3 учнів).

1. Актуалізація теоретичних знань.

Фронтальна бесіда:

1. Яка зовнішня будова Земноводних?(голова, тулуб, дві пари кінцівок).

2. З яких частин складається скелет Земноводних?(череп, шийний відділ, грудний відділ, крижовий та хвостовий, верхні кінцівки та нижні та їх пояси).

3. Що ви можете сказати щодо покривів Земноводних?(шкіра тонка та гладенька, вкрита слизом).

1. Виклад вчителем нового матеріалу.

Плазуни́ або рептилії (лат. Reptilia) — традиційний клас хребетних тварин, частина клади зауропсидів. Представники класу не створюють клади і тому сучасні кладистичні класифікації не розглядають плазунів як окремий таксон, хоча згідно іншим класифікаціям він ще не відмінений. Представники групи — холоднокровні тварини з розмірами тіла від декількох сантиметрів до 10 м.

Еволюція та систематика

Плазуни в порівнянні із земноводними є наступним етапом пристосування хребетних тварин до життя на суші. Перші плазуни з’явилися на Землі близько 200 млн. років тому в пермський період.

Найдавніші плазуни — котилозаври — з'явилися в середньому карбоні і ще зберігали в своїй будові ознаки, характерні для земноводних палеозою (стегоцефалів). У подальшому плазуни розділилися на 2 головних стовбури — звіроподібних (що дали в кінці тріасу початок ссавцям) і діапсид (лепідозаврів і архозаврів, які дали початок птахам). Плазуни домінували в наземних біоценозах з перму до початку кайнозою. Найбільшого розквіту досягли в мезозої, коли серед них з'явилися також морські (іхтіозаври, завроптеригії, плакодонти, мозазаври) форми, що літають (птерозаври). Найбільші тварини суші входили до числа динозаврів. Перехід від мезозою до кайнозою співпав з вимиранням всіх перерахованих груп мезозойських плазунів і бурхливою експансією ссавців і птахів — прогресивних нащадків плазунів. (Додаток А)

При розкопках у Колумбії палеонтологи виявили скам’янілі останки найбільшої зі змій, що жила близько 60 мільйонів років тому.

Її довжина сягає 13 метрів, а вага перевищує тонну. Раніше найдовшою змією вважалася 10-метрова рептилія, що жила на території Єгипту близько 40 мільйонів років тому.

Анатомія та фізіологія

Не зважаючи на прогресивний розвиток органів дихання, кровообігу, травлення і покривів, в плазунів подібно до земноводних, температура тіла залежить від температури навколишнього середовища.

Зовнішня будова.

Тіло плазунів поділене на голову, тулуб, хвіст на відміну від Земноводних вони мають чітко означену шию. Кінцівки розташовані по боках тулуба, внаслідок чого тіло торкається землі – «плазує», звідки й походить назва класу. Але в багатьох видів (змій,деяких ящірок) кінцівки відсутні, або вони дуже малі. На пальцях містяться кігтики.

Покриви

Шкіра звільнилася від функції дихання, тому верхні шари епідермісу (окрім водних м'якотілих черепах) покриті роговими лусками або щитками, які перешкоджають випаровуванню води та проникненню мікроорганізмів під шкіру. Шкірні залози у плазунів відсутні, оскільки необхідність в змочуванні шкіри відпала. Випаровування вологи з поверхні тіла зменшилося, оскільки все тіло цих тварин покрите роговими лусками.

Зміна рогового покриву відбувається шляхом повної або часткової линяння, яка у багатьох видів відбувається кілька разів в рік.

У зовнішній частині внутрішнього шару шкіри часто знаходяться спеціальні клітини - хроматофори. У цих клітинах секретуються пігменти: меланіни та каротиноїди. Також в хроматофорах зустрічається здатний відображати світло гуанін. Завдяки хроматофорам деякі плазуни здатні змінювати забарвлення свого тіла за порівняно короткий час. Хамелеони - найвідоміші представники з подібною властивістю.

Скелет майже повністю окостенілий.

Кінцівки (як і у всіх наземних хребетних) п'ятипалого типу (у деяких групах спостерігається редукція пальців або всієї кінцівки). Пояс передніх кінцівок (лопатка, коракоїд, ключиця) кріпиться до грудини і через неї з'єднується з хребтом. План будови вільних кінцівок у плазунів подібний до земноводних. Загальне вдосконалення будови кінцівок у наземних хребетних тварин зводиться до того, що у них відносно подовжуються в передній кінцівці плече і передпліччя, в задній - стегно і гомілка, а розміри кінцевих відділів - площа стопи і кисті - зменшуються. Змінюється також і положення окремих частин кінцівки по відношенню до тіла. Таке подовження кінцівок, зменшення їх площі опори і зміна положення окремих частин по відношенню до тіла і один до одного сприяють переходу від повзання до ходіння і бігу. Неоднакове розташування відділів в передній і задній кінцівках відповідає їх різній функції: при пересуванні тварини передня кінцівка тягне тіло, а задня штовхає його. У нижчих наземних хребетних спостерігаються відмінності в положенні тільки передпліччя і гомілки(епіподіум), а у вищих ці відмінності розповсюджуються на плече і стегно (проподіум). За характером описаних вище будови і положення кінцівок плазуни займають проміжне положення між земноводними і ссавцями. Крім того, у плазунів ребра зростаються з грудиною, що значно укріплює пояс передніх кінцівок, який виявляється завдяки цьому пов'язаним з хребтом. Тазовий пояс плазунів в порівнянні з таким у земноводних також міцніше укріплений, оскільки зростається не з одним, а з двома крижовими хребцями. Тазовий пояс складається з трьох пар зрослих кісток (клубової, сідничної та лобкової).

Хребет складається з п'яти відділів: шийного, грудного, поперекового, крижового та хвостового (тулубовий відділ хребта розділяється у плазунів вже на два відділи: грудний і поперековий). Загальна кількість хребців різна у різних видів (50—80, у змій зростає до 140—435). Подовжується шийний відділ (від 7 до 10 хребців), і змінюється будова двох перших шийних хребців. Перший з них (атлант) набуває форми кільця, а другою (епістрофей) забезпечений зубоподібним відростком, що входить в кільце атланта. Завдяки такому пристрою голова набуває здатності не тільки рухатися у вертикальній площині щодо першого шийного хребця, але і повертатися. У останньому випадку череп разом з першим шийним хребцем може повертатися на зубовидному відростку другого хребця. Збільшення рухливості голови, що несе органи чуття, разом з подовженням шийного відділу сприяє кращій орієнтації тварини в зовнішньому середовищі.

Грудні хребці (від 16 до 25 хребців) відрізняються від поперекових тим, що до них прикріпляються ребра, які у більшості плазунів з'єднуються нижніми кінцями з грудиною, так що утворюється грудна клітка (у змій і безногих ящірок грудина відсутня). Грудна клітка забезпечує ребровий тип дихання, що вперше з'являється тільки у цієї групи. Ребра, що відходять від хребців поперекового відділу, вільно лежать у товщі мускулатури. Крижовий відділ складається з двох хребців, до яких кріпиться тазовий пояс. Хвостовий відділ складають кількох десятків (15-40) хребців, що поступово зменшуються в розмірах.

Череп практично повністю костеніє. Він складається з невеликої кількості кісток, що полегшує його вагу. Спочатку, так само як у вимерлих земноводних, череп плазунів мав вид суцільного кісткового утворення з численних покривних кісток, як би панцира, що покривав голову зверху, знизу і з боків. Залишалися тільки отвори для очей, ніздрів і тім'яного органу. Такий тип черепа з невеликими змінами зберігся у сучасних черепах. У скроневій області покривні вони зазвичай зредуковані і утворюють отвори, розділені одній або 2 скроневими дугами. При цьому зникнення панцира відбувалося різними шляхами у різних груп плазунів, визначивши поділ класу плазунів на підкласи.

М'язова система плазунів представлена жувальною, шийною мускулатурою, мускулатурою черевного пресу, а також мускулатурою згиначів та розгиначів. Присутні характерні для амніот міжреберні м'язи, що грають важливу роль при акті дихання. Підшкірна мускулатура дозволяє змінювати положення рогових лусок.

1. Узагальнення та закріплення нового матеріалу.

А зараз давайте порівняємо ознаки Земноводних та Плазунів у вигляді таблиці , яка складатиметься з 3 колонок: ознаки характерні для Земноводних, Плазунів, загальні ознаки.

А) Шкіра покрита роговий лускою;

Б) Шкіра гола;

В) Розвиваються на суші;

Г) Яйце вкрите шкірної оболонкою;

Д) Розвиток йде з метаморфозом;

Е) Два кола кровообігу;

Ж) У серці змішана кров;

З) Дихання тільки легеневе;

І) Дихання шкірно-легеневе;

К) п'ятипалі кінцівки;

Л) Пойкілотермні

М) 2 шийні хребці;

Н) 1 шийний хребець.

Відповіді

1-б,г,д,е,ж,з,и,к,л,н.

2-а,в,г,е,ж,з,к,л.

3-г,ж,е,к,л.

1. Підсумок уроку.

Отже, сьогодні на уроці ми вивчили особливості зовнішньої будови Плазунів, ознайомилися з їх еволюцією, будовою скелета та мускулатури.

1. Виставляння оцінок та їх мотивація.

2. Інструктаж з домашнього завдання.

Опрацювати §23-24 Додаток А (підготувати повідомлення про давніх плазунів-див.додаток)