АНАЛІЗ ЯКОСТІ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА МІСТА КОРЮКІВКА ЗА ЖИТТЄВИМ РОЗВИТКОМ РОСЛИН

ВСТУП

На даний час у м. Корюківка працює декілька лісопереробних підприємств, ПАТ “Слов’янські шпалери – КФТП”, тец , які мають вплив на стан забруднення атмосферного повітря міста. Щодня підприємства викидають в атмосферу багато шкідливих відходів, які забруднюють атмосферне повітря і тим самим погіршують екологічну ситуацію в місті.

Також одним з основних джерел забруднення повітря у місті є транспорт. Шкідливі речовини при експлуатації автотранспорту потрапляють в повітря з вихлопними газами.

Нас стала насторожувати дана проблема, адже при погіршенні екологічного стану місцевості відбувається підвищення захворюваності населення.

Огляд літератури з даної проблеми показав, що тема комплексного аналіз забруднення атмосферного повітря м. Корюківка вивчена ще не повністю, і тому є актуальною.

Об'єкт дослідження: закономірності, категорії і концепції забруднення атмосферного повітря м. Корюківка і принципи оцінки його масштабів за допомогою живих организмів.

Предмет дослідження:

• Фізико-хімічні показники снігового покрову

• Ліхоіндикація як спосіб визначення рівня забруднення атмосферного повітря

• Виявлення порушень симетрії розвитку листової пластинки деревних формах рослин під впливом антропогенних факторів.

Мета дослідження

• дослідження громадської думки щодо екологічної ситуації в місті

• дослідження можливості використання біоіндикації та біомоніторингу для визначення рівня забрудненості атмосфери в місті;

• експрес-оцінка якості середовища, у якому перебувають живі організми за флуктуючою асиметрією листової пластинки берези;

• визначення забруднення снігового покриву міста

• пропагування екологічних проблем рідного краю та ознайомлення з новими підходами та методами, що до збереження навколишнього середовища;

Приступаючи до дослідження, ми поставили наступні завдання:

1. Розглянути питання по забрудненню атмосферного повітря промисловими і автомобільними викидами.

2. визначити фізико-хімічні показники снігового покрову

Дослідити стан забруднення модельних ділянок міста Корюківка

3.Визначити на прикладах модельних ділянок рівні забруднення атмосферного повітря в місті.

4. Порівняти чисельність лишайників на досліджених ділянках

5. Узагальнити дані про чутливість лишайників до дії факторів
середовища,

6. Користуючись шкалою Брауна-Бланке визначити середнє проективне покриття кожного виду.

7. Скласти мапу проективного покриття лишайників м. Корюківка та порівняти її з картою розташування промислових підприємств на карті міста.

Наукова новизна комплексне дослідження полягає в зробленій спробі виявити закономірності впливу штучних джерел забруднення на повітряного басейну міста Корюківка

Значущість дослідження:

Знайомлячись з різними джерелами, ми зробили висновок, що тема забруднення повітря в місті Корюківці вивчена детально. Основними джерелами, які висвітлюють дані про забруднення повітря, є статистичний збірник «ДОВКІЛЛЯ ЧЕРНІГІВЩИНИ», виданий Держстатом Головного управління статистики у Чернігівській області, Управлінням статистики сільського господарствата навколишнього середовища, а також статті в газетах та інтернеті. А безпосередньо комплексний аналіз забруднення атмосферного повітря міста Корюківка практично не проводився, що і було однією з причин проведення нашого дослідження.

Під час вивчення теми дослідження були використані такі методи:

• Аналіз відповідної літератури (законодавчої бази; науково-популярної літератури; літератури інформаційного характеру);

• Вивчення видань періодичної преси;

• Метод побудови допоміг нам у побудові Лабораторні методи.

• Математичні розрахунки.

РОЗДІЛ 1. ЛІТЕРАТУРНИЙ ОГЛЯД

Проблема забруднення повітря не нова. Більше двох сторіч серйозні побоювання викликає забруднення повітря у промислових центрах багатьох європейських країн. Однак тривалий час ці забруднення мали локальний характер. Дим і кіптява забруднювали порівняно невеликі ділянки атмосфери й легко розбавлялися масою чистого повітря в той час, коли заводів і фабрик було небагато. Швидке зростання розвитку промисловості й транспорту в XX столітті привів до того, що кількість речовин, викинутих у повітря, не може більше розсіюватися. Їхня концентрація збільшується, що спричиняє небезпечні й навіть фатальні наслідки для біосфери у ХХІ ст.

1.1. Джерела забруднення атмосферного повітря

На формування антропогенних забруднень атмосферного повітря впливає характер джерел забруднень технологічних агрегатів, які виділяють у процесі експлуатації шкідливі речовини в атмосферу. Розрізняють стаціонарні та пересувні джерела забруднення атмосферного повітря.

Атмосферне повітря забруднюється різними газами, дрібними часточками і рідкими речовинами, які негативно впливають на живі істоти, погіршуючи умови їх існування. Джерела забруднення атмосфери можуть бути природними і штучними (антропогенними) «Рис. 1».

ДЖЕРЕЛА ЗАБРУДНЕННЯ АТМОСФЕРНОГО ПОВІТРЯ

Штучні

Природні

Пересувні

Стаціонарні

Пиловібурі

Вулканізм

Автомобільний транспорт

Промислові підприємства

Лісовіпожежі

Теплоенергетика

Авіаційний транспорт

Залізничний транспорт

Опалювання житла

Вивітрювання

Розкладання живих організмів

Сільське господарство

1.2. Вплив забруднення атмосферного повітря на здоров’я

На сьогоднішній день господарська діяльність людини все частіше стає основним джерелом забруднення атмосфери. У природне середовище у значних розмірах потрапляють газоподібні, рідкі і тверді відходи підприємств [6]. Зростання надходжень токсичних речовин у навколишнє середовище, перш за все, впливає на здоров'я населення, погіршується якість продуктів сільського господарства, відбувається вплив на клімат окремих регіонів і стан озонового шару Землі, загибель флори і фауни. Оксиди вуглецю, що поступають в атмосферу, сірки, азоту, вуглеводні, з'єднання свинцю, пил і так далі надають різну токсичну дію на організм людини. Вплив цих речовин на здоров’я людини:

• СО - безбарвний газ, що не має запаху. Впливає на нервову і серцево-судинну систему, викликає задуху.

• Оксиди азоту. NO, N2O3, NO5, N2O4. В атмосферу викидається в основному діокси дазоту NO2 – безбарвний отруйний газ, що не має запаху, дратівливо діє на органи дихання. Особливо небезпечні оксиди азоту в містах, де вони взаємодіють з вуглецями вихлопних газів, де утворюють фотохімічний туман - смог. Отруєний оксидами азоту повітря починає діяти з легкого кашлю. При підвищенні концентрації NO, виникає сильний кашель, блювота, іноді головний біль. При контакті з вологою поверхнею слизистої оболонки оксиди азоту утворюють кислоти HNO3 іHNO2, які приводять до набряку легенів.

• SO2 – безбарвний газ з гострим запахом, вже в малих концентраціях (20-30 мг/м3) створює неприємний смаквроті, дратує слизисті оболонки очей і дихальних шляхів.

Утворення кислотних дощів пов'язане з надходженням у вологу атмосферу оксиду сірки і азоту. Кислотні дощі знижують родючість ґрунтів, погіршують здоров'я населення.

В містах внаслідок забруднення повітря, що постійно збільшується, неухильно зростає число хворих, що страждають такими захворюваннями, як хронічний бронхіт, емфізема легенів, різні алергічні захворювання і рак легенів. В останні десятиріччя спостерігається зростання числа хворих раком бронхів і легенів, виникненню яких сприяють канцерогенні вуглеводні.

1.3. Оцінка стану навколишнього середовища по наявності, достатку і розмаїтості видів лишайників (ліхеноіндікація)

Визначення ступеня чистоти повітря здійснюється різними методами. Здебільшого вони затратні і потребують лабораторних досліджень.

Метод біоіндикації значно простіший і не є затратним. Використовуючи його можна встановити рівень забрудненості повітря різних ділянок за досить короткий проміжок часу.

Дуже інформативними біоіндикаторами стану повітряного середовища і її зміни є нижчі рослини: мохи та лишайники, які накопичують у своєму тілі -слань (таллома) багато забруднювачі (сірку, фтор, радіоактивні речовини, важкі метали). Лишайники дуже невимогливі до факторів зовнішнього середовища, вони поселяються на голих скелях, бідному грунті, стовбурах дерев, мертвій деревині, однак для свого нормального функціонування вони потребують чистого повітря. Особливо вони чутливі до сірчистого газу. Найменше забруднення атмосфери, яке не впливає на більшість рослин, викликає масову загибель чутливих видів лишайників. Вони зникають, як тільки концентрація сірчистого газу досягне 35 млрд ^-1, а середнє його вміст в атмосфері великих міст понад 100 млрд ^-1(Рамаді, 1981). Не дивно тому, що більшість лишайників вже зникло з центральних зон міст. 
Науковий напрямок біомоніторингу (тобто стеження) за станом повітряного середовища за допомогою лишайників називається ліхеноіндікаціей. 

Комплексна природа лишайників дозволяє їм отримувати харчування не тільки з грунту, але також з повітря, атмосферних опадів, вологи, роси і туманів, часток пилу, що осідає на слань. Лишайники відносно невибагливі до субстрату, тому більшість видів поселяється на певному субстраті (на вапняках, кварцах, корі дерев або гниючої деревині, на які нерухомо лежали предметах зі скла, шкіри, заліза та ін.)

Накипні - мають слань у вигляді тонкої (гладкої або зернистої, горбкуватою) скоринки і дуже щільно зростаються з субстратом (корою, каменем, грунтом), відокремити їх без пошкоджень субстрату можна.

Листуваті - мають вигляд дрібних лусочок або пластинок, прикріплюються пучками грибних гіф (ризоидами) і легко відокремлюються від субстрату.

Кущисті - мають вигляд тонких ниток або більш товстих розгалужених кущиків, що прикріплюються до субстрату своїми підставами.

Найбільш стійкими до забруднювачів є накипні лишайники, середньостійкі - листуваті, а слабостійкі - кущисті лишайники.

Епіфітні лишайники в основному розміщуються на старих деревах, причому для них має значення поверхня кори. На крупнобугристій корі старих дерев зазвичай селяться кущисті види, рідше зустрічаються листуваті і накипні. На слабоморщистой корі молодих дерев ростуть листуваті і накипні види, а на гладкій корі поселяються в основному накипні лишайники.

У світі налічується близько 26 тисяч видів лишайників. Вони розрізняються по зонах виростання (тундра, лісова зона і т.д.), видах субстрату (камені, скелі, стовбури та гілки дерев, грунт). У лишайників, що ростуть на деревах, видовий склад розрізняється залежно від рН кори. Лишайники зникають в першу чергу з дерев, що мають кислу кору (береза, хвойні), потім з нейтральних (дуб, клен) і пізніше всього - з дерев, які мають слаболужну кору (в'яз дрібно листова, акація жовта).

У ряді робіт показано, що за допомогою лишайників можна отримувати цілком достовірні дані про рівень забруднення повітря. При цьому можна виділити групу хімічних сполук і елементів, до дії яких лишайники мають підвищеною чутливістю: оксиди сірки та азоту, фторо- і хлороводеню, а також важких металів. Багато лишайники гинуть при найменшому забрудненні атмосфери цими речовинами.

1.4. Флуктуююча асиметрія деревних і трав'янистих форм рослин як тест-система оцінки якості середовища

Для цілей біомоніторингу можуть використовуватися тільки ті види живих організмів, які відповідають вимогам, що застосовуються до біоіндикаторів. Оцінка повітряного середовища, або інтегральна оцінка якості середовища проживання живих організмів, проводиться за станом вищих деревних і трав'янистих форм рослин. Листя у них формуються кожен рік, що дозволяє проводити щорічний моніторинг; багато видів мають масове поширення і чітко виражені ознаки, за якими можливо проводити дослідження.

Принцип методу заснований на виявленні порушень симетрії розвитку листової пластинки деревних і трав’янистих форм рослин під впливом антропогенних факторів

1.4. Методика визначення фізичних властивостей талого снігу

Снігові опади мають низку властивостей, які дозволяють проводити моніторинг забруднення атмосферного повітря.

Сажа, сполуки свинцю, оксиди сірки, азоту, вуглецю та інші сполуки в складі вихлопних газів від автомобілів піднімаються в повітря, а потім осідають на поверхні снігового покриву і залишаються там.

Сніговий покрив яскраво демонструє вплив різних джерел забруднення атмосферного повітря , а також дозволяє прослідкувати просторовий розподіл забруднювачів за територією, виявити джерела забруднення.

Тож вивчення снігового покриву може дати точну оцінку екологічного стану території та зробити прогноз про можливе зараження навколишнього середовища токсичними речовинами.

 РОЗДІЛ 2. УМОВИ, ОБ’ЄКТИ ТА МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ

2.1. Стан повітряного басейну та фізико – географічні умови

м. Корюківка

Стан повітряного басейну будь-якої території визначається фізико-географічними умовами, з яких найбільш важливе значення мають рельєф місцевості і мікрокліматичні особливості.

м. Корюківка- районний центр Корюківського району.Корюківський район - район у північно-східній частині Чернігівської області.(ДОДАТОК 1) Корюківський район лежить на Поліській низовині. Поверхня більшої частини – низовинна, плоска, зандрова (на півночі - алювіальна), рівнинна; східної - хвиляста і горбисто-хвиляста, моренно-зандрова рівнинна, що веде до несприятливих умов провітрювання території, а ,отже, веде до застійних явищ в атмосфері і накопиченню промислових і транспортних забруднювачів.

Для міста Корюківка характерний своєрідний вітровий режим. Середньорічна швидкість вітру коливається в межах від 3,5 до 5,0 м / с. Це веде до малої провітрюваності території і до осідання шкідливих речовин.

Режим зволоження змінюється по сезонах. Всього в межах міста протягом року випадає від 550 до 660 мм опадів. Середня річна відносна вологість повітря складає 75–80% (від 50–70% у липні – серпні до 80–95% взимку).Опади ливневого характеру сприяють самоочищенню атмосфери.[4]

Також одним з факторів, що визначають забрудненість атмосфери, є наявність зелених зон у місті. Площа зелених насаджень по місту за даними міської ради становить 167,7 га, парків та скверів 13,4 га. Тож сумарна площа зелених територій міста близько 181,1 га, що становить 8,3 % території міста. (ДОДАТОК 5 )

Відповідно до Закону України «Про зелені насадження міст та інших населених пунктів» площа озеленених територій загального користування для міст повинна становити не менш 25 кв. м. на одну людину. Ситуація з озелененням в нашому місті благополучна.

2.2 Розташування промислових підприємств на карті міста.

Для того, щоб визначити основні райони розташування підприємств в місті ми нанесли їх на карту:

• ПАТ “Слов’янські шпалери – КФТП” вул. Передзаводська, буд. 4

• ДП “Корюківське лісове господарство” вул. Індустріальна, 24

• РКСЛП “Корюківкаліс” вул. Дудко, 46

• ТОВ “Ванеса” вул. Дудко, 17

• ТОВ “ВудІндустрі”

• Тец

Висновок: за картою ми визначили, що більша частина підприємств концентрується в південній і південно - західній частинах міста.

(ДОДАТОК ).

2.2 Соціально-екологічного моніторингу

Мета соціально-екологічного моніторингу отримання інформації про стан громадської думки з екологічних проблемам і можливі методи їх вирішення.

 Соціально-екологічні моніторингові дослідження в суспільстві дають необхідну інформацію для прийняття правильних рішень в кризовій екологічній ситуації.

Опитування проводилось серед учнів 10-11 класів та вчителів школи.

Результати опитування в додатку.

Висновок проаналізувавши розташування промислових підприємств на карті міста та суспільну думку я визначила такі модельні ділянки вулиць м. Корюківка для дослідження:

МОДЕЛЬНА ДІЛЯНКА № 1

«Центр міста. Перехрестя вул.Шевченка- вул. Вокзальна »

МОДЕЛЬНА ДІЛЯНКА № 2

«Шкільне подвіря. Вул.. Шевченка 116 а ЗОШ №4»

МОДЕЛЬНА ДІЛЯНКА № 3

«плотіна перехрестя червоно хутірська »

2.3 ОЦІНКА СТАНУ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА ПО НАЯВНОСТІ, ДОСТАТКУ І РОЗМАЇТОСТІ ВИДІВ ЛИШАЙНИКІВ (ЛІХЕНОІНДІКАЦІЯ)

Для оцінки ступеня покриття дерев лишайниками необхідно виготовити спеціальне пристосування - палетку з товстого поліетилену або целофану у вигляді квадрата розміром 10x10 см, розділивши кожну сторону на 10 частин. У результаті виходить прозора сітка, якою покривають стовбур дерева, і оцінюють ступінь покриття його поверхні лишайником.

Для визначення площі проективного покриття лишайниками стовбура дерева необхідно зробити наступне.

1. Вибрати місце обстеження (парк, освітлену ділянку лісу, двір у місті). Окреслити цю область на карті.

2. Вибрати майданчик для дослідження, що включає 5 дерев з діаметром стовбура 25-40 см. одного виду на відстані 5-10 м один від одного. Дерева повинні бути приблизно одного віку та розміру, не мати ушкоджень.

3. Прикласти прозору сітку щільно до стовбура дерева на висоті 1,3 м. Описи проводять з чотирьох сторін стовбура і рамку орієнтують за компасом на відповідну сторону світу (Півн., Півд., 3ах., Сх.).

Підрахувати кількість квадратів з лишайниками.

4. Підрахувати кількість всіх видів лишайників на дереві.

5. Підрахувати кількість лишайників домінуючого виду.

Ступінь покриття лишайниками стовбурів дерев виражається у відсотках. Заповнити табл. 1.

Підрахунок лишайників проводиться наступним чином:

1. Вважається число квадратів сіточки, в яких лишайники візуально займають більше половини площі квадрата (А), умовно приписуючи їм покриття, що дорівнює 100%;

2. Вважається число квадратів, в яких лишайники займають менше половини площі квадрата (В), умовно приписуючи їм покриття, що дорівнює 50%;

3. Обчислюється загальний проективне покриття у відсотках (R) - за формулою: R = (100А + 50В): С,

де С - загальна кількість квадратів сіточки (в даному випадку при використанні сіточки 10x10 см з осередками 1x1 см, С = 100).

За допомогою табл. 2 оцінити якість повітря, використовуючи середні значення (по 5 деревам) числа видів лишайників, ступеня покриття та загальної кількості лишайників на кожному досліджуваному дереві.

Таблиця 1

Журнал оцінки якості повітря по проективному покритю стовбура дерев

Порядковий номер дерева на схемі

1

2

3

4

5

Ступінь покритя лишайниками

100%

півн

півд

зах

сх

півн

півд

зах

сх

півн

півд

зах

сх

півн

півд

зах

сх

півн

півд

зах

сх

50%

Середнє значення ступеня покриття лишайниками,%

Кількість видів лишайників

Кількість лишайників домінуючого виду

Таблиця 2

Шкала якості повітря по проективному покритю лишайниками стовбура дерев

Ступінь покритя	Число видів	Число лишайників домінантного вида	Ступінь забруднення
Більше 50 %	Більше 5	Більше 5	6-а зона. Дуже чисте повітря
	3-5	Більше 5	5-а зона. Чисте повітря
	2-5	Менше 5	4-а зона
20-50%	Більше 5	Більше 5	Відносно чисте повітря
	Більше 2	Менше 5	3-я зона Помірне забруднення
	3-5	Менше 5	2-а зона Сильне забруднення
	0-2	Менше 5	1-а зона Дуже сильне забруднення

2.4 Методика визначення показників флуктуючої асиметрії листової пластини дерев (В.М. Захаров, 2000)

Вибірку листів деревних рослин необхідно робити з декількох близько зростаючих дерев на площі 10×10 м або на алеї довжиною 30-40 м, у виняткових випадках з 2-3 рослин. Усього треба зібрати не менше 10-ти листків середнього розміру з одного виду рослини. Листки збирати з нижньої частини крони, на рівні піднятої руки, з максимальної кількості доступних гілок, спрямованих умовно на північ, захід, схід і південь.

Обробка матеріалу. Обробку матеріалу зручно проводити в лабораторії. Весь зібраний матеріал повинен бути позначений точною інформацією про місця збору, наявністю поблизу можливого забруднення (інтенсивність руху транспорту), час збору. Обробка полягає у вимірі довжини жилок на листках праворуч і ліворуч. З одного листка знімають показники по п’ятьох параметрах (Рис. ). Дані вимірів заносять у таблицю (Табл. ).

Рис. . Параметри промірів листків для детального розрахунку: 1 - ширина половинки листа; 2 - довжина другої жилки другого порядку від основи листа; 3 - відстань між основою першої і другої жилок другого порядку; 4 - відстань між кінцями цих жилок; 5 - кут між головною жилкою і другою від основи жилкою другого порядку.

Жилки вимірюються лінійкою з точністю до 1 мм. Інтерес представляють не розміри жилок, а різниця їх довжини справа і зліва.

Розраховується відносна відмінність між ознаки зліва та з права: Y= , де Хл, Хп - значення виміру злівих та з правих боків

Розрахунок значення середньої відносної відмінності між сторонами на ознаку : Z= де N - число ознак

Обчислюється середня відносна відмінність на ознаку для всієї вибірки:

Х=

де n - число значень середньої відносної відмінності між сторонами на ознаку

Таблиця 3

Результати вимірів листів заносимо в таблицю

№

1 ознака Ширина половинки

2 ознака Довжина 2 жилки

3 ознака Відстань між основами 1 і 2 жилки

4 ознака Відстань між кінцями 1 і 2 жилки

5 ознака Кут між центральною й 2-ю жилками

Форма верхівки

л

пр

л

пр

л

пр

л

пр

л

пр

1

…

10

* - Форма верхівки – окремо фіксують «вгнутість» верхівки листка (Рис. 5).

Рис. .Приклад зігнутості верхівки листка:

1 – не вигнута; 2 – вигнута вліво; 3 – вигнуто вправо; 4 – «ластівчин хвіст».

Методика визначення геометричної форми верхівки листа(В.М.Захаров,1996)

Якісну ознаку розраховують за формулою:

MА=

де, na-число асиметричних особин;

nс-число симетричних особин

Таблиця

Приклад таблиці розрахунку якісного показника у вибірці на ділянці

№ дерева	Форма макушки			Якісний показник
	1 листок
	2 листок
	3 листок
	4 листок
	5 листок
	6 листок
	7 листок
	8 листок
	9 листок
	10 листок

Таблиця

Бальна система якості середовища

Якісний показник	Хар-ка середовища
менше ніж 0,2	чиста
0,21-0,3	умовно чиста
0,31-0,4	умовно забруднена
0,41-0,5	забруднена
більше ніж 0,5	дуже забруднена

Таблиця

Таблиця для розрахунку інтегрального показника флуктуючої асиметрії на ділянці

№	1 ознака Ширина половинки Y1	2 ознака Довжина 2 жилки Y2	3 ознака Відстань між основами 1 і 2 жилки Y3	4 ознака Відстань між кінцями 1 і 2 жилки Y4	5 ознака Кут між центральною й 2-ю жилками Y5	Величина асиметрії листка Z
1
…
10
Величина асиметрії у вибірці Х

Таблиця

Бальна система кості середовища за показниками флуктуючої асиметрії

(за О.Б. Стрельцовим, 2003р.)

	Бали
	1	2	3	4	5
Береза бородавчаста	,055	0,056-0,060	0,061-0,065	0,065-0,070	0,070
Характеристика середовища	чиста	умовно чиста	умовно забруднена	забруднена	дуже забруднена

2.4 Дослідження модельних ділянок.

2.4.1. Модельна ділянка № 1

«Перехрестявул. Шевченка - вул. Вокзальна»

Рис.2.5.1. Карта–схема модельної ділянки № 1

Таблиця

Журнал оцінки якості повітря по проективному покритю стовбура дерев

Порядковий номер дерева на схемі			1				2						3					4					5
Ступінь покритя лишайниками	100%	Півн		півд	зах	сх		півн	півд	зах	сх	півн		півд	зах	сх	півн		півд	зах	сх	півн		півд	зах	сх
		15		10	20	5		78	5	14	24	87		10	15	17	73		0	16	28	58		2	29	25
	50%			7	10	35		7	2	15	37	10		9	12	5	5		11	23	10	39		4	12	16
Середнє значення ступеня покриття лишайниками,%			29,62				37,87						36,75					35,37					37,37
Кількість видів лишайників			5				4						4					3					5
Кількість лишайників домінуючого виду			1				1						1					1					1

За шкалою якості повітря по проективному покриттю лишайниками стовбура дерев ми бачимо, що якщо ступінь покритя - 35,39 %, число видів лишайників – 5,число лишайників домінуючого виду 1-2, тоді повітря – відносно чисте. Що підтверджується даними СЕС.

Визначаємо показників флуктуючої асиметрії листової пластини дерев

№	1 ознака Ширина половинки		2 ознака Довжина 2 жилки			3 ознака Відстань між основами 1 і 2 жилки			4 ознака Відстань між кінцями 1 і 2 жилки			5 ознака Кут між центральною й 2-ю жилками					Форма верхівки
	л	пр	л	пр	л		пр	л		пр	л			пр
1	2,6	2,7	3,1	3,4	0,5		0,5	1,4		1,5	49		48			Вигнута вліво
2	2,1	1,7	3,2	3,1	0,3		0,5	1,1		1,3	40		40			Не вигнута
3	1,8	1,7	2,1	2,2	0,5		0,6	1,3		1,2	46		47			Не вигнута
4	2,1	2	2,2	2,3	0,4		0,4	1,2		1,1	41		49			Не вигнута
5	2,3	2,5	2,5	1,8	0,3		0,5	1,2		1,3	45		45			Не вигнута
6	2,2	2,2	3	2,6	0,5		0,4	1,3		1,2	47		49			Не вигнута
7	2,4	2,5	3	2	0,4		0,5	1,2		1,3	44		47			Вигнута вправо
8	2,1	2,1	2	1,3	0,5		0,5	1,3		1,2	50		49			Не вигнута
9	2	2.1	1,9	2,4	0,3		0,5	1,1		1,2	47		40			Не вигнута
10	1,8	1,9	2,4	1,8	0,7		0,9	0,9		1,3	52		46			Вигнута вправо

Таблиця

Визначаємо геометричної форми верхівки листа

Форма верхівки листка		Якісний показник
1 листок	2	0,3- середовище умовно чисте
2 листок	1
3 листок	1
4 листок	1
5 листок	1
6 листок	1
7 листок	3
8 листок	1
9 листок	1
10 листок	3

Таблиця

Розраховуємо інтегральний показник флуктуючої асиметрії на ділянці

№	1 ознака Ширина половинки Y1	2 ознака Довжина 2 жилки Y2	3 ознака Відстань між основами 1 і 2 жилки Y3	4 ознака Відстань між кінцями 1 і 2 жилки Y4	5 ознака Кут між центральною й 2-ю жилками Y5	Величина асиметрії листка Z
1	0,01	0,4614	0	0,3448	0,001	0,18
2	0,1	0,01	0,25	0,08	0	0,08
3	0,02	0,02	0,09	0,04	0,01	0,03
4	0,02	0,02	0	0,04	0,08	0,03
5	0,04	0,16	0,25	0,04	0	0,09
6	0	0,07	0,11	0,04	0,02	0,04
7	0,02	0,2	0,11	0,04	0,02	0,07
8	0	0,21	0	0,04	0,01	0,05
9	0,02	0,11	0,25	0,04	0,08	0,1
10	0,02	0,14	0,12	0,18	0,06	0,1
Величина асиметрії у вибірці Х= 0,65 - територія умовно забруднена							0,65

2.4.2. Модельна ділянка № 2

«Перехрестя вул.Червонохутірської та »

Рис.2.5.2. Карта–схема модельної ділянки № 2

Таблиця

Журнал оцінки якості повітря по проективному покритю стовбура дерев

Порядковий номер дерева на схемі			1				2						3					4					5
Ступінь покритя лишайниками	100%	півн		півд	зах	сх		півн	півд	зах	сх	півн		півд	зах	сх	півн		півд	зах	сх	півн		півд	зах	сх
		13		13	0	0		15	0	2	5	9		4	6	3	11		3	0	5	21		0	7	12
	50%			4	0	2		6	0	10	3	12		0	3	9	9		0	0	3	6		0	11	8
Середнє значення ступеня покриття лишайниками,%			4				7,87						8,50					6,25					13,12
Кількість видів лишайників			2				3						1					1					1
Кількість лишайників домінуючого виду			1				1						1					1					1

За шкалою якості повітря по проективному покриттю лишайниками стовбура дерев ми бачимо, що якщо ступінь покритя - 7,94 %, число видів лишайників – 2,число лишайників домінуючого виду 1, отже повітря – дуже сильне забруднення.

Таблиця

Визначаємо показників флуктуючої асиметрії листової пластини дерев

№	1 ознака Ширина половинки		2 ознака Довжина 2 жилки			3 ознака Відстань між основами 1 і 2 жилки			4 ознака Відстань між кінцями 1 і 2 жилки			5 ознака Кут між центральною й 2-ю жилками					Форма верхівки
	л	пр	л	пр	л		пр	л		пр	л			пр
1	2	1,9	2,6	2,4	1		1,2	1,4		1,9	45		48			Вигнута вправо
2	4,1	4,4	4,3	4,5	0,8		1	0,2		1,3	46		43			Не вигнута
3	2,7	3,4	3,8	3,3	1,4		1,5	26		1,9	39		36			Вигнута вліво
4	2	1,8	3	2	1,6		1,5	1,6		1,8	45		48			Не вигнута
5	4	4,2	3,9	3,2	0,8		0,7	0,7		0,7	42		41			Вигнута вправо
6	3	3	3,7	3	0,8		0,7	0,5		0,8	40		44			Вигнута вправо
7	2,4	2,8	3,9	3,3	1,3		1,1	2,1		1	40		58			Вигнута вправо
8	1,9	1,9	2,8	2	0,9		1,1	1,4		1,4	41		42			Вигнута вліво
9	2,9	3	3,1	2,7	0,8		0,9	0,4		0,6	39		36			Не вигнута
10	2,2	2,1	2,7	3,4	1		1	1,8		1,9	39		39			Не вигнута

Таблиця

Визначаємо геометричної форми верхівки листа

№ дерева	Форма макушки			Якісний показник
	1 листок	3	0,6 – середовище дуже забруднене
	2 листок	1
	3 листок	2
	4 листок	1
	5 листок	3
	6 листок	3
	7 листок	3
	8 листок	2
	9 листок	1
	10 листок	1

Таблиця

Розраховуємо інтегральний показник флуктуючої асиметрії на ділянці

№	1 ознака Ширина половинки Y1	2 ознака Довжина 2 жилки Y2	3 ознака Відстань між основами 1 і 2 жилки Y3	4 ознака Відстань між кінцями 1 і 2 жилки Y4	5 ознака Кут між центральною й 2-ю жилками Y5	Величина асиметрії листка Z
1	0,02	0,04	0,09	0,15	0,03	0,06
2	0,01	0,02	0,11	0,73	0,03	0,18
3	0,11	0,07	0,03	0,15	0,04	0,08
4	0,07	0,20	0,03	0,05	0,03	0,07
5	0,020	0,09	0,06	0	0,01	0,03
6	0	0,1	0,06	0,23	0,04	0,08
7	0,07	0,08	0,08	0,35	0,14	0,15
8	0	0,166	0,1	0	0,01	0,05
9	0,016	0,068	0,058	0,2	0,04	0,076
10	0,023	0,114	0	0,027	0,05	0,03
Величина асиметрії у вибірці Х=0,08 – середовище дуже забруднене							0,08

2.4.3. Модельна ділянка № 3

«Шкільне подвіря. Вул.. Шевченка 116 а ЗОШ №4»

Рис.2.5.3. Карта–схема модельної ділянки № 3

Таблиця

Журнал оцінки якості повітря по проективному покриттю стовбура дерев

Порядковий номер дерева на схемі

1

2

3

4

5

Ступінь покритя лишайниками

100%

півн

півд

зах

сх

півн

півд

зах

сх

півн

півд

зах

сх

півн

півд

зах

сх

півн

півд

зах

сх

50%

Середнє значення ступеня покриття лишайниками,%

Кількість видів лишайників

Кількість лишайників домінуючого виду

Таблиця

Визначаємо показників флуктуючої асиметрії листової пластини дерев

№	1 ознака Ширина половинки		2 ознака Довжина 2 жилки			3 ознака Відстань між основами 1 і 2 жилки			4 ознака Відстань між кінцями 1 і 2 жилки			5 ознака Кут між центральною й 2-ю жилками					Форма верхівки
	л	пр	л	пр	л		пр	л		пр	л			пр	Вправо
1	2	1,9	2,3	1,9	1,7		0,3	1,5		1	55		45			Вправо
2	2,2	2,5	2,7	2,6	0,6		0,6	1,5		1,6	50		45			Не вигнута
3	2,5	2,8	2	2,4	0,8		0,9	1,2		1,3	46		50			Вліво
4	2,5	2,8	2	2,4	0,8		0,9	1,2		1,3	46		50			Не вигнута
5	2,2	2,4	2,4	2	0,5		0,3	1,3		0,6	55		60			Не вигнута
6	2,2	2,4	2,4	2	0,5		0,3	1,3		0,6	55		60			Не вигнута
7	1,9	2	2,2	2,5	1		1	1,5		1	48		50			Не вигнута
8	2,4	2,7	2,7	2,3	0,8		0,7	1,5		1,6	46		57			Вліво
9	1,5	1,8	1,8	2,1	0,5		0,8	0,9		1	48		51			Не вигнута
10	2,2	1,5	2,4	2,1	0,7		0,7	0,6		1,1	45		50			Не вигнута

Таблиця

Визначаємо геометричної форми верхівки листа

№ дерева	Форма макушки			Якісний показник
	1 листок	3	0,4 – умовно забруднене
	2 листок	3
	3 листок	1
	4 листок	2
	5 листок	1
	6 листок	1
	7 листок	1
	8 листок	2
	9 листок	1
	10 листок	1

Таблиця

Розраховуємо інтегральний показник флуктуючої асиметрії на ділянці

№	1 ознака Ширина половинки Y1	2 ознака Довжина 2 жилки Y2	3 ознака Відстань між основами 1 і 2 жилки Y3	4 ознака Відстань між кінцями 1 і 2 жилки Y4	5 ознака Кут між центральною й 2-ю жилками Y5	Величина асиметрії листка Z
1	0,025	0,095	0,2	0,1	0,1	0,1
2	0,063	0,018	0	0,032	0,05	0,03
3	0,056	0,09	0,058	0,04	0,04	0,05
4	0,063	0,094	0,016	0	0,01	0,03
5	0,043	0,09	0,25	0,36	0,04	0,1
6	0,08	0,04	0	0,23	0,08	0,08
7	0,025	0,06	0	0,2	0,02	0,06
8	0,05	0,08	0,06	0,03	0,1	0,06
9	0,09	0,07	0,2	0,05	0,03	0,08
10	0,01	0,06	0	0,2	0,05	0,06
Величина асиметрії у вибірці Х= 0,05- забруднене середовище							0,05

2.5 Гідрофізичний та гідрохімічний аналіз снігу

Для проведення досліджень відбираємо необхідну кількість снігу. В місцях взяття проб визначаємо колір снігу. Колір встановлюють візуально. Градації кольору снігу: білий, біло-сірий, сірий, блакитно-сірий і т.д.

   Після танень снігу проводимо гідрофізичний аналіз.

   В результаті аналізу в лабораторних умовах школи визначається: прозорість води, колір, запах.

Визначаємо рівень РН.

Результати заносимо до таблиці.

Таблиця

Місце відбоу зразків снігу	Проба №1 центр	Проба №2 плотіна	Проба №3 школа
Показники
Колір снігу	Білий	сірий	білий
Колір води	Сіруватий ледве помітний	чорний	прозора
Прозорість	28	15	15
Запах	-	-	-
рН	6	6	6

ВИСНОВКИ

1) Розглянувши питання про забрудненню атмосферного повітря, ми виявили, що дана тема є актуальною.

2) Нанісши на карту міста підприємства, ми визначили основні райони їх розташування.

3) Розглянувши та проаналізувавши різні джерела інформації, карти, схеми і таблиці, ми виявили основні фактори, що впливають на забрудненість атмосферного повітря міста:

• Розташування підприємств в місті;

• Розташування основних автодоріг в місті;

• Наявність зелених зон у місті.

4) Була оцінена забрудненість повітря на вулицях міста. Аналіз отриманих даних показав, що максимальний вміст СО на території міста пов'язаний з головними автодорогами міста.

Пропозиції

Так як найбільшу роль у забрудненні повітря грають автомобільні викиди, то екологічно значущими в даному випадку є такі заходи:

• Удосконалення автомобілів і їх технічного стану (вдосконалення конструкцій автомобілів, застосування нових типів палив і підтримку технічного стан автомобілів).

• Зниження концентрації оксиду вуглецю може бути досягнуто за допомогою збільшення кількості зелених насаджень в місті.