Інформаційні технології як засіб навчання іншомовного спілкування

Гриценко Г. Л.

Інформаційні технології як засіб навчання іншомовного спілкування

У статті розглядаються інтерактивні методи навчання іноземної мови та впровадження у навчальний процес сучасних інформаційних технологій.

Ключові слова: інформаційні технології, комунікативна компетенція, проектна методика.

Вивчення іноземних мов є надзвичайно важливим та актуальним аспектом сьогодення. Адже зараз перед людьми відкриті великі можливості спілкуватися з носіями мови, подорожувати, навчатися за кордоном. Мова є універсальним засобом передавання інформації про природу та про всі сторони буття людини й людського суспільства, а також про себе саму. У ній зафіксовано історичний досвід попередніх поколінь, неповторний менталітет етносу, його духовні надбання, вона допомагає краще зрозуміти людину в її минулому і сьогоденні, є засобом її духовного зростання.

Загальна стратегія навчання іноземних мов визначається потребами сучасного суспільства та рівнем розвитку лінгвістичних, психолого-педагогічних та суміжних наук.

Урок іноземної мови розглядається як діяльність спілкування. Це означає відмову від домінування на уроках формальних мовних вправ на користь діяльнісно й інтелектуально-орієнтованих завдань, які дають змогу вивчати іноземну мову як основний засіб міжкультурного спілкування в процесі цього спілкування.

Актуальність цієї статті полягає у тому, що сьогодні, як ніколи раніше роль іноземної мови постійно зростає, що зумовлює необхідність впровадження сучасних освітніх інформаційних технологій у практику навчання в школі.

Мета цієї статті – розглянути особливості, можливості і перспективи використання інформаційних технологій навчання у процесі формування іншомовної компетенції учнів, а саме інтерактивних проектних методик навчання.

Впровадження інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) у різні сфери діяльності людини не оминає і галузь освіти. У зв’язку з цим особливого значення набуває переорієнтація мислення сучасного викладача на усвідомлення принципово нових вимог до його педагогічної діяльності, готовність використовувати ІКТ як допоміжний навчальний ресурс. Законами України «Про Основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007-2015 роки», «Про освіту», «Про вищу освіту», Національною доктриною розвитку освіти України в ХХІ столітті [3; 4; 5; 7] та іншими офіційними документами передбачається забезпечення ефективного впровадження і використання інформаційно-комунікаційних технологій на всіх освітніх рівнях усіх форм навчання.

Для формування комунікативної компетенції учнів вчителі іноземної мови використовують новітні методи навчання, що поєднують комунікативні та пізнавальні цілі, а саме: інтерактивні методи навчання іноземних мов, спрямовані на розвиток особистості, розкриття її творчого потенціалу[9].

За Дж. Велінгтоном, «інформаційні технології – це системи, створені для виробництва, передачі, відбору, трансформації (обробки) і використання інформації у вигляді звуку, тексту, графічного зображення і цифрової інформації».

Використання засобів ІКТ у навчальному процесі закладу освіти виступає не самоціллю, а педагогічно виправданим підходом, що має розглядатися в плані педагогічних переваг порівняно з традиційними технологіями організації самостійної роботи. Застосування вчителем інформаційно-комунікаційних технологій в процесі навчання іноземної мови дозволяє ефективно та доступно визначити новизну навчального матеріалу, продемонструвати зв’язок навчального матеріалу з історією, з цікавими фактами з життя видатних людей, навести приклади практичного застосування знань іноземної мови, здійснити впровадження проблемного та евристичного навчання тощо[2; 1].

Аналіз проблеми використання ІКТ в навчально виховному процесі засвідчує, що перехід до комп’ютерно-орієнтованих технологій навчання, створення умов для їх розробки, апробації та впровадження, раціональне поєднання новітніх засобів навчання з традиційними – складна педагогічна задача, що потребує вирішення цілого комплексу психолого-педагогічних, організаційних, навчально-методичних, матеріально-технічних та інших питань. А серед них – розробка відповідного навчально-методичного забезпечення для використання інформаційно-пошукових систем, гіпермедійних, мультимедійних, телекомунікаційних та мережевих технологій, формування інформаційної культури, підготовка до практичного використання засобів ІКТ.

Основні аспекти інформаційно-комунікаційної культури особистості спрямовані на формування системи понять і термінів, практичних вмінь і навичок у галузі комп’ютерно-інформаційних технологій, базових знань про загальні принципи застосування ІКТ, формування культури творчої діяльності, розвиток творчих здібностей, пізнавальної та творчої активності, формування індивідуального стилю творчої діяльності[6].

Використання ІКТ у професійній діяльності викладача іноземних мов дозволяє оптимізувати зміст навчання, модернізувати методи та форми організації навчального процесу, забезпечити високий науковий і методичний рівень викладання, індивідуальний підхід у навчанні, підвищити ефективність та якість надання освітніх послуг.

Особливе місце в процесі навчання іноземної мови засобами ІКТ посідають мультимедійні технології. Мультимедійні засоби подання навчального матеріалу можна віднести за функціями, які ними підтримуються, до засобів унаочнення нового покоління, які  

• сприяють розвитку наочно-образного мислення;

• стимулюють увагу на етапі подання навчального матеріалу;

• сприяють активізації навчально-пізнавальної діяльності;

• створюють можливості для моделювання процесів і явищ;

• сприяють формуванню мотивації, збільшенню інтересу до навчання, створенню установки на ефективне навчання;

• дозволяють досить швидко й об’єктивно оцінити рівень засвоєння навчального матеріалу.

Головна мета навчання ІМ – це комунікативна діяльність, тобто практичне володіння іноземною мовою. У цьому випадку мережа Інтернет є унікальним засобом, який надає можливість спілкування, наприклад, за допомогою електронної пошти або в режимі реального часу (online). Це листування з учнями інших навчальних закладів (країн); участь у телекомунікаційних проектах; участь у різноманітних конкурсах і олімпіадах, текстових і голосових чатах; публікації творчих робіт на освітніх і художніх сайтах тощо. При цьому створюється не імітація спілкування, а відбувається цікавий повноцінний діалог або навіть полілог[8].

Використання можливостей мережі Інтернет актуалізує поняття самостійної роботи, наповнює його новим змістом. Так, ознайомлення учнів із сайтами, що пропонують онлайнове вивчення англійської мови, дозволяє задовольнити освітні потреби найактивніших учасників навчально-виховного процесу.

Також не можна не згадати про метод проектів. Цей метод знайшов широке поширення внаслідок поєднання теоретичних знань учнів і практичного їх застосування. Цей відомий метод знайшов нове життя у зв’язку з появою в школі можливості використання інформаційних технологій на основі сучасних персональних комп’ютерів. Метод проектів передбачає можливість використання сучасних інформаційних мереж для спілкування учнів зі своїми однолітками у рамках роботи над проектом. Це і оформлення публікацій, створення діалогів, які активізують пізнавальну діяльність учнів, сприяють розумінню тексту.

Головною метою проекту є формування таких ключових компетенцій як «уміння вчитися», загальнокультурної, соціальної. Мета проекту конкретизується через систему завдань: виявлення умов ефективного формування компетенцій: розробка моделей підтем; визначення оптимальних форм та засобів; розробка, апробація та впровадження в навчальний процес проекту відеофільму.

Останнім часом досить активно розробляється методика використання комп’ютерних програм, які набувають сьогодні все більшого застосування. Комп’ютерні програми відкривають широкі можливості для удосконалення процесу навчання іноземної мови. Це зумовлено наявністю в комп’ютерних програмах нових дидактичних функцій, які неможливо відтворити у відеофонограмі. Комп’ютерна програма дозволяє здійснювати навчання та контроль засвоєння іноземної мови в різних режимах самостійного пошуку і на різних рівнях складності.

Необхідно, щоб кожен викладач зрозумів просту думку: комп’ютер у
навчальному процесі – не механічний педагог, чи аналог
викладача, а засіб навчання дітей, що підсилює і розширює можливості
його навчальної діяльності. Те, що викладач бажає одержати в результаті
використання машини, у неї необхідно запрограмувати.
Таким чином, комп’ютер бере на себе левову частку рутинної роботи викладача, вивільняючи йому час для творчої діяльності, що на сучасному рівні розвитку техніки не може бути віддана комп’ютеру.
Як відомо, придатність технічних засобів навчання і контролю для
використання на заняттях з іноземної мови визначається за наступними
критеріями:

• по-перше: вони повинні сприяти підвищенню продуктивності праці й ефективності навчального процесу;

• по-друге: забезпечувати негайне і постійне підкріплення правильності навчальних дій кожного учня;

• по-третє: підвищувати свідомість та інтерес до вивчення мови;

• по-четверте: забезпечувати оперативний зворотний зв’язок і
  поопераційнний контроль дій усіх учнів;

• по-п’яте: мати можливість швидкого уведення відповідей без

тривалого їхнього кодування і шифрування.

Як показує практика, із всіх існуючих засобів навчання – комп’ютери
якнайкраще «вписуються» у структуру навчального процессу, найбільш повно задовольняють дидактичні вимоги і максимально наближають процес навчання англійської мови до реальних умов.

Комп’ютерні засоби можуть сприймати нову інформацію, певним чином обробляти її і приймати рішення, можуть запам’ятовувати необхідні дані, відтворювати зображення, що рухаються, контролювати роботу таких технічних засобів навчання, як синтезатори мови, відеомагнітофони, магнітофони.

Комп’ютерні засоби істотно розширюють можливості викладачів з індивідуалізації навчання й активізації пізнавальної діяльності учнів в процесі вивчення англійської мови, дозволяють максимально адаптувати процес навчання до індивідуальних особливостей учнів. Кожен учень одержує можливість працювати у своєму ритмі, тобто вибираючи для себе оптимальні обсяг і швидкість засвоєння матеріалу.
Застосування комп’ютерних засобів на уроках англійської мови значно підвищує інтенсивність навчального процесу. При комп’ютерному навчанні засвоюється набагато більша кількість матеріалу, ніж це робилося за той самий час в умовах традиційного навчання. Крім того, матеріал при
використанні комп’ютера краще засвоюється.
Комп’ютерні засоби забезпечують і всебічний (поточний, тематичний, підсумковий) контроль навчального процесу. Контроль, як відомо, є невід’ємною частиною навчального процесу і виконує функцію зворотного зв’язку між учнем і викладачем. При використанні комп’ютерних засобів для контролю якості знань учнів досягається і значна об’єктивність оцінки. Крім того, комп’ютерний контроль дозволяє значно заощадити навчальний час, тому що здійснюється одночасна перевірка знань всіх учнів. Це дає можливість викладачу приділити більше уваги творчим аспектам роботи з учнями. ­
Ще одна перевага комп’ютерних засобів – здатність накопичувати статистичну інформацію в ході навчального процесу. Аналізуючи статистичні дані (кількість помилок, правильних/неправильних відповідей, звертань за допомогою, часу, витраченого на виконання окремих завдань і т.п.), вчитель судить про ступінь і якість сформованості знань в учнів.
Необхідно відзначити, що комп’ютерні засоби знімають такий негативний психологічний фактор, як «страх». Під час традиційних аудиторних занять різні фактори (дефекти вимови, страх припуститися помилки, невміння уголос формулювати свої думки і т.п.) не дозволяють багатьом учням показати свої реальні знання. Залишаючись «наодинці» з дисплеєм, учень, як правило, не відчуває скутості і намагається виявити максимум своїх знань.
Сприятливі можливості створюють комп’ютери і для організації самостійної роботи учнів на уроках англійської мови. Учні можуть використовувати комп’ютер як для вивчення окремих тем, так і для самоконтролю отриманих знань. Причому комп’ютерні засоби являються найбільш терплячим педагогом, здатним скільки завгодно повторювати будь-які завдання, домагаючись правильної відповіді і, у кінцевому рахунку, автоматизації навичок, що відпрацьовуються.
Комп’ютерні засоби лояльні до розмаїтості учнівських відповідей: вони супроводжують роботу учнів заохочувальними коментарями, що розвиває їхню самостійність і створює сприятливу соціально-психологічну атмосферу на уроці англійської мови, додаючи їм впевненість у собі, що є важливим чинником для розвитку їхньої індивідуальності.

Розвиток освіти в наші дні органічно пов'язаний з підвищенням рівня його інформаційного потенціалу. Ця характерна риса багато в чому визначає як напрямок еволюції самої освіти, так і майбутнє всього суспільства. Для найбільш успішного орієнтування у світовому інформаційному просторі необхідне оволодіння учнями інформаційною культурою, а також комп’ютерно-екранної культури, оскільки пріоритет у пошуку інформації усе більше і більше віддається мережі Інтернет.
Як інформаційна система, Інтернет пропонує своїм користувачам
розмаїття інформації і ресурсів. Базовий набір послуг може містити в
собі:

- електронну пошту (e-mail);
- телеконференції (usenet);
- відеоконференції;
- можливість публікації власної інформації,
- створення власної домашньої сторінки (homepage) і розміщення її на Web-сервері;
- доступ до інформаційних ресурсів;
- довідкові каталоги (Yahoo!, InfoSeek/UltraSmart, LookSmart, Galaxy);
- пошукові системи (Alta Vista, HotBob, Open Text, WebCrawler, Excite);
-розмова в мережі (Chat).
Ці ресурси можуть бути активно використані на уроці англійської мови.

Оволодіння комунікативною і міжкультурною компетенцією неможливе без практики спілкування, і використання ресурсів Інтернет на уроці іноземної мови в цьому змісті просто незамінне: віртуальне середовище Інтернет дозволяє вийти за тимчасові і просторові рамки, надаючи її користувачам можливість автентичного спілкування з реальними
співрозмовниками на актуальні для обох сторін теми. Однак не можна
забувати про те, що Інтернет ̶ лише допоміжний засіб навчання, і для досягнення оптимальних результатів необхідно грамотно інтегрувати
його використання в процес уроку.

Таким чином ми дійшли висновку, що засоби навчання іноземної мови мають важливе значення для забезпечення повноцінної та ефективної організації діяльності учнів із оволодіння іншомовною діяльністю.

Подальші шляхи дослідження інформаційно-комунікаційних технологій:

• забезпечення нової, активної форми фіксації продуктів інтелектуальної діяльності;

• доступ до практично необмеженого обсягу потрібної навчальної і наукової інформації, висока швидкість її отримання;

• варіативність способів аналітичного оброблення, виникнення феномену «безпосереднього включення» особистості в інформаційний простір.

ЛІТЕРАТУРА

1. Бондаренко О. Ф.. Основи консультативної психології. Аналіз сучасних концепцій / Бондаренко О. Ф. Укл.– К.: 1992.

2. Горбач Л. Інноваційні технології на уроці німецької мови./ Горбач Л. – К.:2008. – С. 4 – 9, С. 87 – 89..

3. Гудков Д. Б.. Теорія та практика між культурної комунікації / Гудков Д. Б.– М.: Гнозис, 2003

4. Петрощук О. П. Навчальний посібник з курсу методики навчання іноземних мов. / Петрощук О. П. – К.: 2002.

5. Плугатарьова О.І. Використання Інтернет – контенту під час вивчення іноземної мови /О.І. Плугатарьова. Англійська мова та література. –2011. – № 11. – 14 с.

6. Скалкін В. Л. Основи навчання іноземних мов. / Скалкін В. Л. – М.: 1982. – С. 65 – 66..

7. Скляренко Н. К. Як навчати сьогодні іноземних мов (концепція) Іноземні мови. / Скляренко Н. К. – 1995. – № 1.

8. Закон України «Про освіту» [Електронний ресурс] – Режим доступу: http // http://www.osvita.org.ua.

9. Сутність поняття «Інформаційно-комунікаційні технології» та їх значення на сучасному етапі модернізації освіти [Електронний ресурс]/ Фоміних Н.Ю. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua

10. Формування та розвиток ІКТ– компетентності педагогів [Електронний ресурс] – Режим доступу : http://wiki.ciit.zp.ua/index.php.

Гриценко Галина Леонідівна – учитель англійської мови Павлівської загальноосвітньої школи І – ІІІ ступенів Чаплинського району Херсонської області.

10