Ігри на уроках англійської мови в середній школі

АКТУАЛЬНІСТЬ

Сучасний стан міжнародних зв’язків України, вихід її в європейський та світовий простори вимагає змін у галузі навчання іноземних мов, статус яких у нашій країні постійно зростає. Комунікативний підхід до навчання іноземним мовам є сьогодні методичним стандартом, зазначеним у Програмі для загальноосвітніх навчальних закладів з іноземних мов, Рекомендацій Ради Європи, зумовлює навчання іноземним мовам як процес особистісного розвитку учня в контексті «полілогу культур», надає можливість учневі ефективно використовувати іноземну мову як елемент спілкування в реальних життєвих ситуаціях, здобуття та розвитку знань, використання автентичного іншомовного матеріалу з метою самоосвіти і в особистих цілях. Комунікативна спрямованість у вивченні іноземної мови означає, що формування іншомовних мовленнєвих навичок і умінь відбувається шляхом і завдяки здійсненню учнем іншомовної мовленнєвої діяльності, а процес навчання іноземній мові будується адекватно реальному процесу мовленнєвого спілкування.

Все це змушує вчителя переосмислити цілі, завдання, зміст і технології навчання іноземним мовам, враховуючи при цьому існуючий багатий національний і міжнародний досвід; визначити ефективні засоби діяльності в навчанні та роль у формуванні особистості.

Покликання вчителя, на мій погляд, − розвивати особистість учня, його духовну сутність, формувати всебічно розвинену, творчу, мислячу особистість. Саме тому тема, над якою я працюю, «Ігрові моменти на уроках англійської мови», на мій погляд, є актуальною для формування мовленнєвих умінь і навичок, дає змогу широко використовувати різноманітні види діяльності.

МЕТА І ЗАВДАННЯ

Гра - один з основних видів діяльності людини, дивний феномен нашого існування, феномен культури, який навчає, виховує, розвиває, соціалізує, розважає, дає відпочинок, вносячи в зміст уроку нескінченні сюжети і теми.

Такий підхід поставив переді мною задачу пошуку нових методик, які психологічно відповідали б висуненій меті – спонукати до активної діяльності учнів через формування мовленнєвих навичок і умінь, використовуючи навчальну функцію гри, пробуджувати інтерес і активність дітей, давати їм можливість проявити себе в цікавій для них діяльності.

Для досягнення мети я визначаю для себе такі завдання:

1) розвивати комунікативні уміння школярів у різних видах мовленнєвої діяльності через використання гри як основного методу навчання іноземним мовам;

2) створювати атмосферу співробітництва, порозуміння і доброзичливості через впровадження ігрового методу та відповідних прийомів на уроці;

3) використовувати ігрові ситуації, спрямовані на відтворення і засвоєння суспільного досвіду, варіантів самореалізації, наслідування дійсності в її найбільш істотних рисах.

ТЕОРЕТИЧНА БАЗА ДОСВІДУ

Гра, як ефективний варіант навчання, використовувався ще у Західній Європі в епоху Відродження Т.Кампанелла й Ф.Рабле. У ХVст. Я.А.Коменський закликав усі «школи-майстерні» перетворити на місце ігор. У своїх трудах гру як особливу форму навчання рекомендували Ж.Ж.Руссо й Ф.Фрабель.

Сучасні науковці (Селевко Г., Підласий, Коваленко В., Підкасистий П.) по-різному трактують слово «гра», але будь-яка гра включає три основні етапи: підготовчий; безпосередньо проведення гри; узагальнення, аналіз результатів.

В одному іхні думки схожі: гра пробуджує інтерес і активність дітей, розважає, виховує, соціалізує їх, дає їм можливість проявити себе в цікавій для них діяльності, сприяє більш швидкому і надійному запам’ятовуванню іншомовних слів та речень, особливо, якщо знання цього матеріалу є обов’язковою умовою активної участі, а в окремих випадках – обов’язковою умовою виграшу.

Гра – це певна ситуація, яка багаторазово повторюється, і кожен раз у новому варіанті. У ході гри виникає змагання. Бажання перемогти мобілізує думку гравців. Мовленнєве спілкування, яке включає не лише власне мовлення, але і жести, міміку тощо, має чітко вмотивований характер, спонтанність, оскільки перемога залежить від точної та швидкої реакції, правильних та дотепних відповідей.

Ігрові технології навчання (за Кругликовим В.) відрізняються від інших технологій тим, що гра:

• добре відома, звична й улюблена форма діяльності для людини будь-якого віку;

• ефективний засіб активізації. У грі легше долаються труднощі, перешкоди, психологічні бар’єри;

• мотиваційна за своєю природою (по відношенню до пізнавальної діяльності вона вимагає від учнів ініціативності, творчого підходу, уяви, цілеспрямованості);

• дозволяє вирішувати питання передачі знань, умінь, навичок;

• багатофункціональна, її вплив на учня неможливо обмежити одним аспектом;

• переважно колективна, групова форма роботи, в основі якої знаходиться змагання. В якості суперника може бути як сам учень (переконання себе, покращення свого результату), так і інший;

• має кінцевий результат. У грі учасник має отримати приз: матеріальний, моральний (грамота, широке оголошення результату, заохочення) психологічний (самоствердження, самооцінка);

• має чітко поставлену мету й відповідний педагогічний результат.

Така робота сприяє тому, що учні вчаться працювати з матеріалом, узагальнюють, аналізують; роблять вибір та відповідають за нього; спільно виконують завдання; набувають комунікативних навичок; працюють в команді, підтримують один одного.

ОСНОВНІ ТЕХНОЛОГІЧНІ ЕТАПИ

На уроці я маю справу з навчальними іграми, які мають специфічну методичну мету, яку, як вчитель, я повинна завжди чітко собі уявляти. Однак ні в жодному разі не показую учням, що мене цікавить дидактичний підтекст, інакше гра перетвориться у звичайну вправу. Таким чином, я розглядаю гру як варіативно-ситуативну мовленнєву вправу, в ході якої учні набувають досвіду спілкування. З огляду на функції ігрові методики поділяються на такі типи: предметні, сюжетні, рольові, ділові, імітаційні та ігра-драматизація. Наприклад, використовуючи імітаційну гру, на початку уроку я заходжу до класу і пропоную учням вишикуватися у шеренгу. Далі говорю: «Дивіться на мене і скажіть: хто стоїть перший? Хто стоїть другий? Третій? Шостим?». На перший погляд, питання просте, але цікаве. Непомітно для себе діти зосереджуються, налаштовуються на урок іноземної мови. Таким чином учні повторили вживання порядкових числівників. Урок продовжується через предметну гру: «Відгадайте, що ми будемо робити сьогодні на уроці?» Учні відповідають: «Ми будемо писати. Читати. Слухати». У такий спосіб закріплюю вивчення майбутнього часу дієслова.

Такі ігрові моменти застосовую на всіх етапах уроку. Тоді гра органічно пов’язана з уроком, і діти можуть не помічати, що вони грають, їм просто цікаво. Так, бажаючи перевірити, як учні засвоїли слова на попередньому уроці, запитую: «What is there in the bag?”. А потім, пояснюючи вживання дієслова may, пропоную сюжетну гру «Father, may I take one step?”. Звісно, справа не в кількості ігор, які я використовуємо на уроці. Йдеться про загальну ігрову атмосферу, яка дозволяє мені зацікавити учнів, налаштувати їх на сприйняття нового матеріалу чи на закріплення вивченого.

Рольові ігри на уроці є важливим аспектом у створенні психологічного комфорту і зняття розумової перенапруги учнів. Саме в цій формі гри поведінка партнерів переплітається найтіснішим образом. Наприклад, розігрую ситуацію “Ранок школяра”. Мати (учениця) входить у кімнату і говорить сину (учню): “Вставай, сину, вже сьома година, пора...”, а далі учні розігрують діалог, відповідний ситуації.

Рольова гра із предметами розподіляє ролі, уточнює мотиви, цілі діяльності кожного учасника, мету всієї діяльності. Наприклад, пропоную такий сюжет:Ф«Твоя сестра (твій брат) з нетерпінням чекає, коли піде в школу. Їй дуже подобається твій портфель. Покажи їй (йому) свій портфель і познайом із шкільним приладдям». Ось приклад одного із діалогів.

• Please, show me your bag, Dima.

• Here you are.

• Look. There are nice pictures in this book.

  

• What's that?

• It is my pencil-box. It is a red pencil.

Учасники цієї гри не тільки обмінюються репліками, а й діють з реальними предметами.

В сюжетних рольових іграх з предметом використовую фотоальбоми, книги і журнали, ілюстрації, предмети побуту, ляльок з набором одягу, іграшки і т.і.

В теми мовного спілкування включаю розмову про членів сім'ї, професії, явища природи, про режим дня тощо.

Ігри мають відповідати віку школярів і рівню підготовки певного класу. На початковому етапі навчання особливої уваги заслуговують ігри на просте сприймання і відтворення матеріалу, а на наступному – на розвиток в учнів умінь виявляти, зіставляти і порівнювати явища та факти; аналізувати і узагальнювати їх; робити правильні висновки тощо.

РЕЗУЛЬТАТИВНІСТЬ ДОСВІДУ

За результатами моніторингу успішності навчання при використанні в практиці уроку гри спостерігається зріст знань учнів та інтерес до позаурочних та позакласних заходів з англійської мови. Випускниця 2008 року Мороз Яна стала студенткою факультету перекладачів Кіровоградського державного педагогічного університету.

ВАРІАТИВНІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ МЕТОДУ

Ігровий метод та прийоми, пов’язані з ним, може бути використаним в процесі викладання предметів суспільно-гуманітарного, природничого-математичного циклу на уроках та в позашкільній роботі (на заняттях гуртка, при проведенні конкурсів, вікторин), тому що активізує зону найближчого розвитку дитини, виявляє рівень здатності учня самостійно розв’язувати складну ситуацію.

1. Житник Б. Основи сучасного навчання.Вкладка // Завуч.-2002.-№1.-С.8
   Носаченко І. Системний підхід до використання рольових ігор у навчанні // Неперервна професійна освіта: Теорія і практика.-2002.-
   №2.-С.108

2. Методика викладання іноземних мов у середніх навчальних
   закладах:Підручник / Кол.авторів під керівн.С.Ю.Ніколаєвої.-
   К.:Ленвіт,2002.-C.28-34

3. Скалкин В.И. Комунікативні вправи англійською мовою: Посібник для
   учит.- М.:Освіта, 1983.-С.120[5] Єрмоленко Л.П. Комунікативний підхід до навчання англійської мови в середній школі // Іноземні мови .- 2002.- № 3 .-C.11

4. Сиденко А. Ігровий підхід у навчанні // Народна освіта.-2000.-№8.-
   С.135

5. Виготський Л.С. Педагогічна психологія.- М.: Педагогіка,1991.- С.232

6. Ариян М.А. Варіанти ситуативних ролей для середньої школи // Іноземні мови в школі.-1986.-№6.-С.19-20

7. Активні методи навчання у викладанні іноземної мови: Посібник для

8. викладачів іноземних мов вузів / Під ред. Бельтюковой .- Томськ : У

Томського ун-та,1999.- 158с.

1. Виготський Л.С. Педагогічна психологія.- М.: Педагогіка,1991.-480с.

2. Бочарова Л.Н. Ігри на уроках англійської мови на початковій і

середній ступіні навчання // Іноземні мови в школі .- 1996.- № 3. –

С.50-55

1. Гапонова С.В. Сучасні методи викладання іноземних мов за рубежем ( англ. мова) // Іноземні мови .- 1998.- № 1.-C.24-31

2. Глечиків В.И. Ігри на заняттях англійською мовою // Іноземні мови в школі.- 1993- № 2.- С.26-28